Актор із мене ніякий. Навіть у театральну трупу найвіддаленішого села мене б не взяли. Та чомусь у житті мені доводилося входити у роль і весільного музики, і краєзнавця, і художника, і лікаря і, навіть, знаного письменника, хоча нічого путнього я не написав і не напишу. Як і не намалюю, не […]
Творчі рядки
Голоси
Легкими масажними рухами він торкнувся її оголених плечей. Море накочувало хвилі на берег і цілувало білосніжні пальці її ніг. Вони мовчали – якось вечірньо і зоряно, піднявши очі до безмежного неба. Я брела берегом і вдихала на повні груди свіже морське повітря. Неслухняні пасма торкалися очей, а вітер шепотів якоїсь […]
Зайвий
– Птахи погані співаки, бо їх ніколи не викликають на біс, – часто повторював з прихованою посмішкою Максим, коли мова заходила про його минуле. У свої 24 він здобув дві вищі освіти, звання лейтенанта, безліч перемог на різноманітних конкурсах. Він належав до вершків тих, про кого кажуть “цвіт нації” чи […]
Про мрії
От просто цікаво, що ви відчуваєте, дорогий читачу, коли здійснюється ваша мрія – велика чи маленька, нема різниці. Чи ви одержуєте задоволення, чи залишаєтеся спустошеним, чи ви мрієте про щось нове, а може живете відголосками попередньої мрії, осмислюєте її? Одного разу спілкувалася біля будинку з двома дітлахами – Ганусею і […]
Дощ іде …
Дощ іде – Ти сидиш під вікнами У полоні радості темної. Тебе мучать питання. Хто вони? Щоб прикликати сонця затемнення. Вони ріжуть словами, Як бритвами. Виживають брехні заклинаннями. Кажуть – ніби не з темряви І тільки очі виказують хто вони. Вони душать твій крик відчайдушності, Поють чаєм загублених принципів, Пишуть […]
Спогад з дитинства
Коли я часом прокручую своє дитинство, то завжди зупиняюсь на одному: до якого тільки обману не вдаються дорослі, аби добитись від тебе бажаного результату. Тут і Миколай може прийти, хоч на дворі літо, і нова машинка в магазині буде твоєю, байдуже, що вона коштує половину батькової зарплати. Чого не скажеш, […]
