Де ти, Ною?Де голубка,де її оливна віть?За незримою стіною,за глибинами століть.Що ж так душить ваготою,що ж так лупить і товче –захлинається водоюпродірявлений ковчег…Йдуть на дно –усі по парі,Божі тварі йдуть на дно!Це немислиме сафарі –то і є армагеддон…Де ж ти, Ною?!..На ковчезі,між уламками ракет,шкутильгає на протезі,накладає турнікет…06.06.2023Наталія КоваликІлюстрація з мережі
Творчі рядки
Терпець мене шліфує | Наталія Ковалик (відео)
Терплю́. Терплю́.Терпець мене шліфує,просіює крізь ре́шето журбу,і я крізь час, неначе крізь юрбу,гукаю і не знаю, хто почує…а ніч така – у розчерках модрин,загойдана в закляклому видінні,і в задубілих пальцях – оніміння,коли супроти ночі ти одинвипалюєш з натугою свій біль –минуле, що обламаною віттю,і стільки й світа за твоєю кліттю,що […]
Т. Г. Шевченко «Розрита могила»: читають учні Золочівського ЗЗСО І-ІІІ ст. №2 (відео)
Т. Г. Шевченко «Розрита могила» читають учні Золочівського ЗЗСО І-ІІІ ст. №2 імені Маркіяна Шашкевича – Харків Тетяна та Яріш Тарас. Світе тихий, краю милий, Моя Україно, За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? Чи ти рано до схід сонця Богу не молилась, Чи ти діточок непевних Звичаю не […]
МОЛІМОСЯ ЗА УКРАЇНУ | Галина Ільків-Орфіняк (відео)
МОЛІМОСЯ всі люди в Україні.О Господи, прости і збережи.Лиш Ти один, Всевишній, в силі.Ірода назад у пекло зажени.Ми просимо в своїх молитвах,О Отче наш, що є на небесах.Спаси Ти наших воїнів у битвах,Як Батько захисти в усіх боях. З поклоном доземним до Тебе йдемо,А Ти, Святий, прийми його від нас, […]
Не бійтеся! Усе тут тимчасово | Наталія Ковалик (відео)
Не бійтеся! Усе тут тимчасово: і навіть цей осінній падолист, і навіть біль – пекучий і раптовий – якщо не втихне зараз, то колись… Вберуться в кригу відгорілі весни, перехурделить темне і ясне́ – і вкотре знову з попелу воскресне, веслом від берега печалі відіпхне. Не бійтеся! Ці келихи бездонні, […]
“Як то дивно – стояти деревом” | Наталія Ковалик (відео)
Як то дивно – стояти деревом: восени опадати листям, вкритись інеєм – сизим, пізнім, почорніти на фоні неба… Розчиняти зимові згустки аквареллю прозорою, синьою, воскресати і знову линути в небеса молодими галузками… Навесні зустрічати вітами перелітних птахів – осанною, чепуритись пишними квітами – білосніжно – п’янкою манною… Гордовито носити корону […]
