Із приходом весни гостро постає питання екології нашого середовища. Великі купи минулорічного листя із сміттям, суха трава горять і шкідливий дим заповнює усе навкруги. На жаль, за господарською акуратністю наших людей ховається безліч захворювань і болячок, що викликані саме спалюванням рослинних залишків, які за сезон увібрали в себе чи не всю таблицю Менделєєва. І постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзилліти. Більше того, халатне відношення до власного здоров’я — лише невелика частина досить вагомої проблеми. їдкий дим вбиває бджолині сім’ї, в сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, а вогонь вбиває корисний ґрунтовий покрив, – гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. У садах вогонь пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння. Наноситься велика шкода дикій природі.
Весняні паління тягнуть за собою і немалі матеріальні витрати: загроза лісових пожеж і випадки загоряння житлових будинків супроводжуються частими виїздами пожежних машин. Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП.
Тому, шановні громадяни, перед тим як піднести палаючий сірник до сухої трави, задумайтесь над тим, що ви робите. Ваш необдуманий вчинок може привести до людського горя і непоправних наслідків вчинених матінці природі.
Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу відповідних органів є заборонене законодавством України.
Відповідальність за порушення цієї норми передбачена ст.771 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 – 340 грн.) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1190 грн.).
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 – 680 грн.) і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1190 – 1700грн.).
