Державна реєстрація похідних речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності

Верховна Рада України, Законом України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв’язку з їх розмежування» № 233-VII від 14.05.1013 року, внесла зміни до законів “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” № 1952-IV від 01.07.2004 року (надалі – Закон), “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності” № 5245-VI від 06.09.2012 року, “Про Державний земельний кадастр” № 3613-VI від 07.07.2011 року, згідно з якими визначаються особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності.
Таким чином парламентарі ухвалили рішення про те, що реєстрацію похідних речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності (постійного користування, оренди, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) тощо) можна буде здійснювати не після державної реєстрації права власності держави або територіальної громади на ці земельні ділянки, а на умовах статті 4-1, якої доповнений цей Закон.
При цьому, у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідній орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов’язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію право власності держави чи територіальної громади на вказані земельні ділянки. Рішення органу виконавчої власті чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування , оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади (абзац сьомий частини першої статті 16 Закону).
Державна реєстрація права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку одночасно з державною реєстрацією речового права на неї проводиться на підставі рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування, до якого подаються:
• Витяг з Державного земельного кадастру (пункт 5 розділу ІІ Закону України «Про внесеннязмін до деякихзаконодавчихактівУкраїнищодорозмежування земель державної та комунальноївласності»);
• Документ за яким виникає речове право на земельну ділянку, зокрема договір оренди, користування земельною ділянкою.
Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування разом з іншими зазначеними документами подається право набувачем (користувачем, орендарем), який є уповноваженою особою власника земельної ділянки відповідно до Закону, одночасно з заявою про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності.

Реєстраційна служба Золочівського РУЮ

Залишити відповідь

Next Post

Десятиденний відпочинок на морі від турагенції «НАСОРОХ»

Десятиденний відпочинок на морі (Одеська область, Татарбунарський район, курорт Катранка). Екологічно чиста зона. Проживання +3-х разове харчування від 175 грн за добу. Виїзд 7 серпня! Чому у Катранку? НАЙТЕПЛІША зона узбережжя! ЖОДНОГО промислового підприємства! ВЕЛИЧЕЗНИЙ піщаний пляж! УНІКАЛЬНИЙ пташиний світ! ЦІЛЮЩЕ болото лиману! ЗРУЧНИЙ та БЕЗПЕЧНИЙ вхід у море! СУЧАСНА […]