У зв’язку з активізацією сезонної фази розвитку саранових у південних та східних областях, відділ захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області звертає увагу сільгоспвиробників, органів місцевого самоврядування, а також приватних осіб на необхідність виявлення та контролю чисельності цих небезпечних комах.
Для України найбільш поширені такі види родини саранових: прус, або сарана італійська (Calliptamus italicus L), сарана перелітна (Locusta migratoria migratoria L), сарана марокканська (Dociostaurus maroccanus Thunb).
Сарана – типовий поліфаг, який харчується всіма рослинами, проте надає перевагу злаковим культурам: пшениці, кукурудзі, а також очерету та пирію.
Перелітна сарана зимує у ґрунті у фазі яйця, у так званих кубушках, на глибині 5–8 см. У кожній кубушці, як правило, налічується від 50 до 100 яєць, інколи до 115 штук. Навесні, за температури ґрунту +23 °С, відбувається масове відродження личинок.
Розвиток личинки, залежно від умов природного середовища, зазвичай триває 35–45 днів. Личинка має 5 віків. Тіло імаго шкідника велике, 3,5–5,5 см у довжину, від зеленого до бурого кольору, вкрите дрібними плямами.
Поодинока фаза сарани, на відміну від стадної, не має перетяжки на передньоспинці, але вона здавлена з боків. Задні голені у поодинокої фази яскраво-червоні, тоді як у стадної – жовті.
Швидкість льоту дорослої крилатої сарани коливається від 8 до 10 км за годину. Відстань, яку пролітає сарана за добу: вдень – 30–40 км, вночі – до 15 км. Однак за сприятливих метеорологічних умов (перенесення вітром) відстань може сягати до 500 км. Через 30–40 днів після окрилення стадна перелітна сарана починає відкладати яйця у кубушки, після чого гине.
Масове розмноження сарани відмічається лише у спекотні й посушливі періоди, що спостерігається цього року майже по всій території України, особливо у східних областях.
Обстежують у першу чергу стації-резерватори саранових:
- неорні землі, ділянки зі зрідженою рослинністю, галявини та узлісся лісових насаджень;
- посіви багаторічних трав, пасовища, поля, де не проводились агротехнічні заходи.
Візуально саранових можна відрізнити від коників за довжиною антен: у саранових вони короткі, схожі на «ріжки», а у кобилок їх довжина сягає 2/3 довжини тіла або й більше.
Обстеження краще проводити після сходу сонця й до 9-ї години або з 18-ї години й до заходу сонця, коли саранові у стані відносного спокою перебувають на вершинах рослин.
Поведінка саранових протягом доби залежить від температури навколишнього середовища та інтенсивності сонячної радіації. Найбільш активні вони в теплі ясні дні й, навпаки, стають майже нерухомими у дощову, похмуру погоду та в холодні нічні й ранкові години.
При виявленні більше 1 екземпляра/м² у місцях «резервації» необхідно провести обстеження прилеглих до них посівів сільгоспкультур, особливо пшениці, соняшнику, кукурудзи, баштанних, овочевих тощо.
Порогові рівні шкодочинності саранових:
ЕПШ італійського пруса – 2–5 екз./м².
Рекомендовані препарати проти саранових на пшениці, ячмені, соняшнику, цукрових буряках, яблуні, груші:
- Моспілан (0,05–0,075 л/га),
- Догма (0,2–0,3 л/га),
- Сумітіон (0,8–1,5 л/га),
- Фастак (0,15–0,2 л/га).
Інсектицидні препарати на дикоростучому різнотрав’ї: Карате Зеон (0,15 л/га), Енжіо (0,18 л/га), ДиХлор (1,5 л/га), Нірвана (1,5 л/га) та інші відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Шкідливість саранових обумовлена надзвичайно високою інтенсивністю живлення, здатністю до масового розмноження та перельотів на великі відстані. Можливість спалахів чисельності пояснюється високою потенційною плодючістю ряду видів, що частково стримується дією факторів довкілля та внутрішньопопуляційних механізмів.
Шкідливість масових розмножень багатьох комах, у тому числі й саранових, пов’язана зі змінами сонячної активності, яка впливає на циркуляцію атмосфери й погодні умови.
Рекомендуємо фермерам та агропідприємствам ретельно відстежувати стан угідь, а у разі фіксації підвищеної чисельності звертатися до територіальних органів Держпродспоживслужби.
Під час проведення захисних заходів необхідно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Марія КУЗЬМЕНКО – провідний спеціаліст відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області.
