15 травня у глядацькому залі Буського міського Народного дому відбувся яскравий та зворушливий святковий захід з нагоди Міжнародного дня вишиванки — молодого, але вже знакового свята, яке щороку єднає українців у всьому світі.
Програма свята
- Відкриття мистецької частини започаткувала Народна хореографічна студія «Арніка» під керівництвом Андрія Діяка: запальний «Козачок» одразу задав енергію всьому дійству.
- Вокальний блок відкрила Оксана Піджарко піснею «Сім’я». Після якої нагадали, що українські воїни беруть вишиванку на фронт як оберіг з дому. Волонтери передають бійцям тисячі сорочок із різних куточків країни, зігрітих любов’ю й вдячністю.
- Хвилина мовчання вшанувала пам’ять полеглих захисників України, серед яких і земляки, які віддали життя за свободу та незалежність.
- Танцювальна частина продовжилася номером «Віночок» у виконанні Зразкового ансамблю танцю «Нові Зірки» (керівник Мар’яна Томашевська). Їхня ніжна й витончена хореографія відтворила народні мотиви та віру у відродження.
- Традиційна символіка: ведучі розповіли, що вишиванка — не просто вбрання, а оберіг, витканий з молитви матері для дитини, з побажанням здоров’я, щасливої долі і сили духу.
- Фінал програми прикрасили: прониклива «Вишита сорочка» у виконанні Ірини Дуткевич та запальна «Полька–Викрутас» від «Нових Зірок», після чого прозвучала пісня «Мій рідний край» у виконанні Соломії Тарапати — щира подяка рідній Землі.
Головна ідея свята
У фінальному слові організатори наголосили: лише зберігаючи й поширюючи народні традиції, відзначаючи символи національної культури, ми зможемо примножити українську ідентичність і стати гідними нащадками предків. У цьому — наша сила, а в кожній вишиванці — пам’ять, гордість і нескореність народу.
Міжнародний день вишиванки вкотре довів, що українська вишита сорочка залишається не просто елементом одягу, а чинником культурної єдності й духовного піднесення навіть у найскладніші часи.
Сюжет: Любов Ціхоцька Огороднік.
