Сьогодні ми бачимо консолідацію української нації від заходу до сходу. Не можна забороняти Євромайдан, адже це прагнення людей обстоювати європейське майбутнє України, до того ж закріплене законом, який проголосив зовнішньоекономічний вектор держави – проєвропейським. Час до саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі ще є. І слід розуміти, що приймуть нас у Європу тільки після підписання Угоди про асоціацію легітимною владою. Важливо, щоб трикутник протистояння влада-опозиція-суспільство не завершився становленням авторитарного режиму, який відкине нас від Європи та спрямує в новітні обійми «модернового» Радянського Союзу. Різко засуджую тих, хто протистоїть народному волевиявленню на Майданах, вони мають бути притягнуті до відповідальності відповідно до закону. Важливо, щоб європейські чиновники зрозуміли і пам’ятали природу української влади. Не дивно, чому моніторингова місія Кокса-Квасневського була на цьому етапі провалена, адже не зрозуміла протистояння між Києвом та Москвою. Хто як не пан Квасневський мав би розуміти специфіку пострадянського простору. Тому і на Європі об’єднаній лежить частина вини за цю паузу у взаємовідносинах. Українська громада мала б очікувати від керівників ЄС чіткіших сигналів, не тільки запевнення, що двері до європейських надій і прагнень України не будуть зачинені, але й конкретних кроків назустріч. Не лише асоціації на невизначений термін, а реально окресленого в часі вступу в ЄС, часткового списання міжнародного боргу, як це свого часу було зроблено для Польщі, фінансової підтримки МВФ та інших фінансових інституцій Європи для захисту внутрішньої економіки. Важливо пам’ятати, якщо будуть провокації з однієї чи іншої сторони, якщо проллється кров – Європа не піде на зустрічні кроки. Буде шкода якщо наступна перспектива вступу до ЄС, як іронічно заявляють очільники Польщі, буде через декілька сторіч. Європейський Союз – це перспектива для наступних поколінь і, насамперед, для нашої молоді, яка сьогодні однозначно голосує за європейський вибір України. Слід відділити справжнє прагнення студентської молоді від провокацій, студенти завжди були авангардом політичних змін. Не забуваймо про студентську революцію на граніті, оксамитові та помаранчеву революції. Студентство сьогодні стало виразником демократичних настроїв і громадянської свідомості української нації.
Депутат Львівської обласної ради
Тарас Батенко
