Мій шлях
Тепер, кінець близький я бачу вже паде завіса
Усе, скажу таки Вам друзі те, що знаю звісно
Я жив життям де було все
Носився світом я без страху
Але, завжди і попри все
Йшов своїм шляхом
«Пробач» я рідко говорив
Бо що слова в такі моменти
Так, я зробив те що зробив
Борги усі віддав до центу
Уважно кожен крок звіряв
Боявся щоб не дати маху,
Але завжди старався я
Йти своїм шляхом
Кохав, радів я і ридав
Бувало, зазнавав невдачі
та після, коли біль минав
Я усміхався, не інакше
В житті досяг висот
Міг би хвалитися без страху
Та ні,
Ні, я не той
Я просто йшов своїм шляхом…
Минає 40 днів як відійшов у вічність люблячий батько, дідусь, прадідусь, добрий сусід та друг, людина з великим серцем Бойко Ярослав Григорович.
Багато років Ярослав Григорович займав керівні посади, а саме працював директором Буського заготскоту, директором радгоспу у с.Руда Колтівська, директором Золочівського м’ясокомбінату. Покійний зі своєю дружиною виховав двох синів та трьох онуків.
Щирі співчуття рідним. Нехай добрий, світлий спомин про покійного завжди залишиться у серцях рідних, друзів, знайомих, а Бог дасть сил пережити цю непоправну втрату.
Вічна та світла пам’ять.
