Всі працівники під час прийняття на роботу та в процесі роботи проходять за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
Періодичність інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці залежить від видів виконуваних робіт та встановлюється Типовим положенням.
Крок 1
Створення та введення в дію Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці
На підприємствах розробляється, затверджується наказом керівника та вводиться в дію «Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» відповідно до Типового положення. В цьому нормативному документі підприємства регламентується весь процес організації та проведення навчання й перевірки знань з питань охорони праці.
Крок 2
Створення комісії з перевірки знань працівників з питань охорони праці
На підприємстві наказом керівника з числа посадових осіб створюється комісія з перевірки знань працівників з питань охорони праці. До складу комісії включається не менше 3-х осіб.
Очолює комісію голова комісії, як правило — керівник підприємства або його заступник, до службових обов’язків якого входить організація роботи з охорони праці.
До складу комісії включаються спеціалісти служби охорони праці, юридичної служби, виробничих, технічних і технологічних служб, представник профспілки (там, де вона є) або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці.
До складу комісії підприємства, обов’язково (п.3.10 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці») залучаються страхові експерти з охорони праці робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, а також викладачі охорони праці, які проводили навчання.
При первинній перевірці знань з питань охорони праці працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, до складу комісії (за згодою) залучаються представники Держпраці України або його територіального управління.
Всі члени комісії з перевірки знань з питань охорони праці повинні пройти навчання та перевірку знань з питань охорони праці в навчальному центрі чи навчальному закладі, що має відповідний дозвіл Держгірпромнагляду на проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці й отримати відповідне посвідчення. Без такого навчання комісія є неправомочною, а протоколи перевірки знань працівників з питань охорони праці такою комісією не мають юридичної сили та визнаються недійсними.
На великих підприємствах, а також на підприємствах, які мають розгалужену структуру (філії, окремі структурні підрозділи та ін.) можуть створюватись комісії з перевірки знань працівників з питань охорони праці структурних підрозділів. Порядок та принципи створення таких комісій такі ж самі, як і при створенні комісії з перевірки знань з питань охорони праці підприємства.
Перевірка знань з питань охорони праці після проведення спеціального навчання проводиться комісією підприємства.
Якщо на підприємстві неможливо створити комісію з перевірки знань з питань охорони праці (п. 4.4 Типового положення), перевірка знань проводиться комісією спорідненого підприємства або Теруправління Держпраці.
Щодо проведення перевірки знань комісією спорідненого підприємства виникає багато запитань і проблем. З одного боку — споріднене підприємство потрібно знайти, з іншого — споріднене підприємство повинно мати право надавати іншим підприємствам таку послугу (вид такої діяльності повинен передбачатись статутом; необхідно мати відповідний дозвіл), а це значно ускладнює застосування п. 4.4 на практиці. В такому разі краще скористатись послугами навчальних центрів, які мають відповідний дозвіл.
Навчання та перевірка знань з питань охорони праці при виконанні робіт з підвищеною небезпекою
В Україні одночасно діють три переліки робіт підвищеної небезпеки. Ці переліки створювались для відповідних нормативних актів з охорони праці, а тому вони включають різну кількість робіт з підвищеною небезпекою.
На сьогодні чинними є:
Перелік робіт з підвищеною небезпекою (НПАОП 0.00-2.24-05), затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 р. № 15. Цей перелік включає 137 робіт підвищеної небезпеки.
Перелік видів робіт підвищеної небезпеки (Додаток 2 та Додаток 6 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. №1107) включає 26 (Додаток 2) та 8 (Додаток 6) видів робіт підвищеної небезпеки.
Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, затверджений наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці від 23 вересня 1994 р. № 263/121 (13 видів робіт).
Не існує підприємств, де є всі роботи підвищеної небезпеки, викладені в названих вище трьох Переліках. Тому на кожному підприємстві необхідно мати затверджений його керівником перелік робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на ньому.
Затверджується також на підприємстві поіменний список працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки.
Всі працівники та посадові особи підприємства, включаючи посадових осіб, відповідальних за виконання робіт підвищеної небезпеки (крім зазначених в п. 5.2 та п. 5.3 Типового положення), проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці на підприємстві.
Разом з тим, існує практика, коли працівники, які виконують роботи підвищеної небезпеки, та посадові особи, які керують роботами підвищеної небезпеки, керівники виробничих підрозділів, які проводять інструктажі та залучаються до навчання з питань охорони праці підлеглих працівників, керівники відділів, які не входять до складу комісій підприємства з перевірки знань з охорони праці, також проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці в спеціалізованих навчальних закладах.
Слід зазначити, що організація такого навчання для цих осіб не є обов’язком керівника підприємства, а є його доброю волею. В спеціалізованих навчальних центрах створено кращу, ніж на підприємстві, навчально-технічну базу, навчальні центри мають в штаті або залучають кваліфікованих викладачів, а тому проводять більш кваліфіковане навчання.
Типове положення не зобов’язує, але й не забороняє проводити навчання всіх виконавців та посадових осіб (особливо тих, що виконують роботи підвищеної небезпеки) в навчальних закладах.
У нашій країні є багато підприємств, де таке навчання проводиться, і це має позитивні наслідки. Ті витрати, які при цьому несуть підприємства, перекриваються створенням більш безпечних умов праці і в результаті збереженням життя та здоров’я працівників.
Страховий експерт Золочівського відділення
УВД ФССУ у Львівській області Л.С.Зигмунт
