Як ви усі помітили, по ТБ , в інтернеті ми чуємо, бачимо, читаємо інформацію про те, як молоді люди не дають військам вирушити у «мандри» до Києва, у таких містах, як Івано-Франківськ, Львів, Рівне тощо. Чомусь ніхто не згадує про наше містечко Золочів та молодих людей, які відстоюють позиції Українолюбства, не даючи нашій золочівський армії вирушити у ту ж дорогу.
І як би це не звучало, все ж я віддаю величну шану усім, хто прибував, прибуває і буде прибувати до військових частин. Стояти на холоді й морозі, вдень і вночі за свою мрію та свою ідею – це прояви націоналізму, патріотизму і бажання знищити, повалити, просто зруйнувати систему, якій на усіх начхати. Система на чолі із «президентом» перейшла усі моральні границі . Останні години в нашій державі є аргументом моїх слів. Вбивство людей!!!Ніколи й нікому не можна забирати життя безневинних, які проявляють свої емоції у вигляді революції. Чому революція? Бо ніхто нас не чує. Лише криком ми змогли підняти їхні «зади» (вибачте за нецензурне слово)і звернути на нас увагу. Але реагувати на крик – смертельним пострілом… ? То , що ж буде далі? А далі буде боротьба і настане судний день, і я в це вірю і я це знаю! І тоді вороги народу будуть покарані, а народ здобуде свою перемогу. Тому, якщо раніше, хтось не вірив у свої сили, зараз, тепер, сьогодні повинен усвідомити, що кожен з нас повинен діяти, так, як наші прабатьки – боротись за свою демократичну самостійну державу. Тому кожен ваш крок – це вже написана історія. Тож, якщо не можемо їхати до Києва, робіть так , як наші золочів’яни: йдіть і стійте під воротами військових частин.
Христина Романчук
Партнери
