ЗОЛОЧІВСЬКИЙ КЛЮЧ

Незважаючи на страшні за своїми масштабами набіги ординців 1549, 1551, 1563,  1575, 1589 р.р., місто вистояло.

За часів ведення господарства Сененськими золочівський ключ нараховував 75 сіл. Та ця цифра не була постійною, вона змінювалась. У 1532 році коли ключ переходив до Гурків, за ним числилось 21 село: Золочівка, Єлиховичі, Жуличі, Городилів, Добжелиці, Кругів, Ніцце, Молинівка, Товстоголове, Метенів, Івачівка, Лука, Чолязин, Підлипці, Плугів, Киїків, Струтин, Манаїв, Березів, Бенів, Оліїв.

Пізніше, при а Гурці, збільшився ключ ще на чотири села: Совероги, Озерна, Цебрів, Глубочок.

В 1578 р. нараховувалось 117 будинків і 735 мешканців.

В районі почались народжуватись містечка, які ставали центрами нових ключів. У 1589 р. до Золочева примикало 18 сіл.

Нові власники Золочева Марек Собеський, його син Якуб, який був краківським каштеляном (помер в 1646 році), син Якуба Ян Собеський, що був королем польщі в 1676-1696 р.р. велику увагу приділяли рибному промислу. У золочівській волості було утворено велику кількість озер і ставків: Золочівське, Марковське, Струтинське, Бенівське, Луківські (їх було в Луці аж 3) озера та ставки: а Опаках, Колтові, Пеняках, Олієві, Гарбузові, Зборові, Млинівцях, Сасові.

Львівські купці охоче закуповували золочівську рибу, іншу орендували багаті водоймища. У Верхньобузьких вотоках розводили велику кількість форелі.

Розвиток рибної промисловості значсно підняв економічну могутність Золочівщини.

Найвищого добробуту населення за час правління династії Собеських було досягнуто в XVІІ ст.