Секція, а зараз уже школа «Кіокушинкай-карате», у нашому місті створена у 1999 році, коли, за словами сенсея Володимира Красносельського, на перше тренування прийшло 10 дітей. Сьогодні, озираючись назад, можна з гордістю сказати – вона одна з найкращих не лише в області, але й в Україні. За дюжину років ми-стецтву цього виду східних єдиноборств навчалось більше 500 учнів. Не кожен до кінця пройшов важкий і гартовий шлях «справжнього самурая», але, впевнений, ніхто не пошкодував, що відвідав хоча б одне тренування. Як приклад, Ігор Гнип, який десять років займався у В. Красносельського і, частково, завдяки своїм спортивним досягненням є студентом Харківського університету МВС. До речі, у силових структурах (міліція, спецвійська) зараз навчається чи працює більше десятка наших каратистів. А тепер мова про тих, хто за останні роки своїми кулаками і м’язами, силою волі і відважним серцем прославляли Золочівщину на всеукраїнському та європейському рівнях.
Ростислав Ференц – 6-разовий чемпіон області, володар (2009-2010) і срібний призер Кубка, срібний та бронзовий призер чемпіонатів України, володар золотої, срібної та бронзової медалей Кубка Європи-2011 у Швейцарії, срібний призер КЄ-2010 у Румунії. Всього 24 нагороди (пояс – коричневий).
Юрій Мицавка – 7-разовий чемпіон України, 3-разовий володар Кубка, а також срібний (4) і бронзовий (4) призер першостей серед молоді, юніорів та чоловіків. Володар срібної медалі ЧЄ серед молоді «Вільнюс-2009». Всього 19 нагород (чорний).
Ігор Кобилко – володар 5 нагород (з них дві золоті) чемпіонату області, 3-разовий чемпіон і володар Кубка України, також призер цих змагань. Срібний призер відкритого Кубка Європи-2010, чемпіон України серед чоловіків «Умань-2012». Всього 13 нагород (чорний).
Юрій Красота – 13 нагород: 7 золотих (першість області, чемпіонат і Кубок України), 3 срібних (область і КУ), 3 бронзові (державний рівень) (чорний).
Андрій Кузьма – срібний та бронзовий призер чемпіонатів області та України. Чемпіон України «Умань-2012» (синій).
Олег Тарапата – чемпіон України-2011, 3-разовий переможець і стільки ж срібний призер чемпіонату Львівщини (зелений).
Юрій Сараєв – чемпіон України-2011, володар 3-ох золотих, 2-х срібних і бронзової медалей першості області (зелений).
Володимир Салабай – володар Кубка України-2010 у Хмельницькому (синій).
Оля Войтечко – «золото» і «бронза» обласного та «срібло» і «бронза» всеукраїнського рівнів (зелений).
Денис Сліпота (с. Гончарівка) – переможець першості області і срібний призер ЧУ-2011 (синій).
Олег Кармазин – чемпіон (2), срібний (2), бронзовий призер області, володар срібної медалі чемпіонату України «Львів-2011» (коричневий).
Іван Заміський (с. Гончарівка) – 3-разовий чемпіон і 3-разовий срібний призер обласного рівня, володар двох бронзових медалей чемпіонату України (зелений).
Максим Коваль – в активі 3 золоті і 3 бронзові нагороди чемпіонату області (жовтий).
Павло Пісцо – 3-разовий чемпіон області, володар срібної і трьох бронзових медалей (коричневий).
Сергій Городиловський – призер ЧУ-2011 (синій).
Сергій Перець – «золото» і «срібло» чемпіонату області-2012 (оранжевий).
Роман Луцишин – дворазовий володар Кубка Львівщини і стільки ж срібний і бронзовий призер (коричневий).
Богдан Добак – чемпіон і бронзовий призер Львівщини (синій).
Тарас Проців – чемпіон області-2011 (оранжевий).
Юрій Купин – чемпіон області-2009–2012, неодноразовий призер (жовтий).
Олександр Городиловський – переможець турніру «Перший крок-2011», І і ІІІ місця на чемпіонаті області (синій).
Михайло Михайлишин (білий) та Юрій Соха (оранжевий) – срібні та бронзові призери чемпіонату області.
Михайло Кузьмочко – призер ЧУ та області (чорний).
Ростислав Іванів – чемпіон ЛОФКК 1998-1999, срібні та бронзові нагороди обласного рівня (жовтий).
Максим Жуков (с. Колтів) – 3-разовий призер першості області (синій).
Мар’ян Кукуруза (с. Колтів) – бронзова медаль першості області (оранжевий).
Іван Михайліцький (с. Колтів) – призер Львівщини (оранжевий).
Володимир Кузьмочко – дворазовий призер області (оранжевий).
* * *
Безперечно, такі вагомі здобутки неможливі без тренерського досвіду і майстерності самого сенсея В. Красносельського. І перше, що цікавить, як він знаходить спільну мову із дітьми різного віку.
– З перших кроків секції і досі у нас цінувались дві речі – здоров’я і дисципліна та повага. Якщо спортсмен здоровий і має мету – успіх, безперечно, прийде. А за некоректну поведінку у нас розмова коротка – відрахування.
– Характеризуючи своїх вихованців, чомусь не згадали про Юлю Андрєєву.
– Вона, безперечно, талановита учениця, рівної їй в області не було, та й в Україні мало хто міг стати у спаринг. Але Юля, на жаль, знайшла собі інший шлях у житті.
– Чи доводилось Вам червоніти за своїх вихованців?
– Років шість тому до моїх учнів причепилось декілька прапорщиків із військової частини, які були «під мухою». Хлопці дали їм гідну відсіч, але наряд міліції, який приїхав, забрав до райвідділу через непорозуміння саме їх. Довелось йти до начальника і доводити, що мої вихованці захищали не лише себе, але й перехожих. Усіх відпустили, а більше подібних інцидентів не було.
Принагідно, хочу подякувати усім батькам, які розуміють, підтримують і часто їздять із своїми дітьми на турніри. Особливо варто відзначити Богдана Ференца, який власним транспортом і за власні кошти возив спортсменів на обласні змагання, чемпіонати України. Велике спасибі і директору третьої школи Василю Любинецькому. З такими людьми успіхи у нас будуть і надалі.
Віктор КОВАЛЬ
