МОЯ УКРАЇНА
Калинові грона і шепіт пшениці,
Під музику ранку сміються жита.
Над плесом сплелися дві верби-сестриці,
З-під каменя б’єьться грайлива ріка.
Всміхається сонце, засипає промінням
І радісно так на душі у Юрка.
Він тут народився, його тут коріння
І гордо сміється кирпате хлоп’я.
Дівчата співають, до хлопців жартують,
А там хлібом-сіллю стрічають гостей.
Он мати синочка голубить й цілує
І бабця старенька чекає дітей.
Виспівують дзвони недільного ранку
Й немовби взивають: прийдіть всі сюди.
І барви гаптують землі вишиванку,
І пахнуть наливом вкраїнські сади.
***
По росяних травах пробіглась,
Всміхнулась на зустріч зорі,
Поглядом з сонечком стрілась,
Вклонилась низенько землі.
Спасибі за те, що плекала
У серці любов де небес,
Спасибі, що дарувала
Стільки звичайних чудес.
Спасибі за співи пташині,
За небо безхмарне – уклін,
За гілку верби і за грона калини
Спасибі, Вкраїно, тобі.
***
Я люблю, люблю Україну.
Як в музиці в ній розчинюсь.
Я донька величного сина,
Що Золочів зветься, а матінка – Русь.
І ось я зігріта любов’ю.
А як же інакше? Люблю!
Тобою, Вкраїно, я повна
Мелодію щастя я серцем творю.
П’янить аромат садовини
І пісня чарує, підносить увись.
Полюби і ти Україну
І, як в музиці, в ній розчинись!
***
Росяні трави іскряться,
Сонце сміється між хмар,
Річка бурхлива з гір ллється
І мліє природа від чар.
Рясно квітує калина,
Поруч схилилась верба
Як я люблю Україну,
Милішої в світі нема.
***
Жита стоколосся
Уплету в волосся.
І калини грона,
І маки червоні,
Ще й сині блавати,
Як учила мати.
Вдягну вишиванку,
Світлу, як світанки,
І полину птахом
Понад рідним дахом
Світу голосити,
Як треба любити
Рідний край коханий,
Рушник вишиваний,
Гаї солов’їні
На славу Вкраїні!
***
Над пшеничним ланом
Бузьок пролетів
На мамину хату
Спочивати сів.
Далека дорога
Стомила його,
А сюди привело
Спомину крило.
Споришами стежка
Ще не заросла
І вже котру весну
Здалеку верта.
Він стрічає радість,
Смуток чи жалі,
Та усе ж найкраще
В рідній стороні.
СПІВ СЕРЦЯ
Намалюю візерунок
Барвами дзвінкими
Й поєднаю цей дарунок
З струнами легкими.
Заспіває моє серце
Піснею святою.
Заспіває моє серце
Й розцвіте весною.
Моє щастя хай несеться
По усьому світу
І земля хай убереться
В красні барви літа.
Навіть, як настане
Золотава осінь,
То й тоді не перестану
І не скажу: досить.
А уже як засріблиться
Зима сніжно-біла?..
Ні, й тоді не зупиниться
Серця мого співу!