Головне управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації закликає до проведення інформаційно-просвітницьких заходів серед учнів та студентів навчальних закладів області, а також залучення педагогів закладів освіти області до проведення роз’яснювальної роботи про небезпеку та шкідливість спалювання сухої рослинності.
З цією метою рекомендується проведення серед дітей та учнівської молоді бесід, виховних годин відповідної тематики з використанням інформаційно-методичних матеріалів Львівського обласного дитячого еколого-натуралістичного центру та Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо шкідливості спалювання сухої рослинності та відповідальності за це.
СЛІД ПАМ’ЯТАТИ: Кожен акт підпалу – це ЗЛОЧИН ПРОТИ ПРИРОДИ!
Останніми роками спалювання навесні сухої трави, рослинних залишків та побутового сміття перетворилося на справжнє екологічне лихо. Весною, коли сходить сніг і оголюється грунт, а також пізньою осінню де-які господарі влаштовують пожежі, спалюючи суху траву. Люди, які заявляють, що спалювання торішньої трави корисне, помиляються самі і вводять в оману інших. Кожен акт підпалу – це злочин проти неміцного світу природи. Головна небезпека полягає в провокуванні лісових пожеж і руйнуванні природніх біоценозів.
І. Чому не можна палити траву і до чого це призводить?
1. Трав’яні пожежі призводять до помітного зниження родючості грунту. Спалювання органічної речовини – це головний фактор зниження грунтової родючості. Від спалювання сухої трави збіднюється грунт, а мінеральні речовини, які містяться в попелі, досить легко вимиваються поверхневими та грунтовими водами і лише незначна їх частина засвоюється рослинами.
2. Пожежі – одне з найголовніших джерел викидів вуглекислого газу в атмосферу, пов’язаних з господарською діяльністю людини. При частих пожежах згорає не тільки суха трава, а й накопичена в грунті органіка, і відповідно, збільшується кількість викидів вуглекислого газу. Отже – посилюється так званий «парниковий ефект», який призводить до несприятливих змін і коливань клімату на планеті.
3. У результаті випалювання сухої трави збіднюється видовий склад рослинності і тваринного світу. Скрізь, де пройшли пали, не буде вже колишнього різнотрав’я, бур’яни захоплять звільнену територію.
4. Під час пожеж гине багато комах, їх личинки, лялечки, а також сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення грунту. Дощові черв’яки в природі швидко переробляють суху траву, перетворюючи її в найцінніше добриво, вносячи його в глибину грунту до коріння рослин і одночасно роблять грунт пухким, живим. Суха минулорічна трава – не сміття, а безцінний продукт харчування, житло, притулок, створений самою природою.
5. Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок та знищення місць гніздування таких птахів як крижень, чайка, травник, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий і лісовий жайворонки, щевриків. Гніздовий період цих птахів розпочинається на початку квітня. Із випалених місць птахи йдуть назавжди, а значить йдуть і від нас – людей.
6. Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні грунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Хтось згорає, хтось задихається від диму. На згарищах дуже часто знаходяться згорілі пташині гнізда зі слідами яєць, обгорілих равликів, дрібних ссавців, плазунів.
7. При весняному підпалі пошкоджуються дерева, особливо їх коренева шийка – дуже вразливе місце просто над землею. При цьому дерева можуть просто згоріти, при цьому пошкоджуються від сильної температури набухлі бруньки, що дуже шкодить дереву, навіть якщо воно залишається живим.
8. Дим від спалювання трави їдкий, темний, густий. Алергетики його не переносять. При спалюванні трави у місті, вздовж автодоріг у повітря потрапляють солі важких металів, які осіли на листі, траві. Такий дим просто отруйний. Часто в сухій траві знаходиться сміття і, зокрема, небезпечні при спалюванні пластикові пляшки. У сільській місцевості у вогні згоряють залишки добрив і отрутохімікатів, утворюючи леткі токсичні органічні і неорганічні сполуки.
9. Спалювання сухої рослинності часто призводить до займання торфовищ і лісових насаджень. Щорічно 10% лісових пожеж в області виникає через проведення весняних підпалів. Пожежонебезпечними є всі торф’яні родовища, осушені землі з торф’яними грунтами. Болота з порушеним гідрологічним режимом також належать до найбільш пожежонебезпечних територій. Особливістю пожеж на торфовищах є здатність торфу горіти на глибині до 0,3-1,5 метрів. Після згорання торфу зола, що залишилася з верхнього 10-сантиметрового шару може мати радіоактивність в десятки разів більшу, ніж радіоактивність вихідного матеріалу. Дим в умовах радіоактивного забруднення торфовищ також виступає можливим переносником радіонуклідів, що призводить до вторинного забруднення території і негативно впливає на здоров»я людей, що знаходяться в зоні його розповсюдження.
10. Часте спалювання трави переростає в неконтрольоване горіння і нерідко призводить до важких наслідків, зокрема і з людськими жертвами.
ІІ. Відповідальність за спалювання сухої рослинності
Державна екологічна інспекція у Львівській області закликає не спалювати суху рослинність та сміття.
Крім шкоди, що буде завдана довкіллю та здоров’ю людей, порушник нестиме відповідальність за свої дії: згідно ст. 77-1 КУпАП – на громадян накладається штраф у сумі від 170 до 340 грн., а на посадових осіб від 850 до 1190 грн. За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 340 до 680 грн., на посадових осіб від 1190 до 1700 грн.
Також необхідно зазначити, що за підпал відповідає не тільки безпосередньо палій, а й власник (орендар) земельної ділянки.
Держекоінспекція закликає не спалювати суху рослинність
З метою недопущення спалювання рослинності та її залишків, а також запобігання виникненню пожеж та їх розповсюдження на лісові насадження, торфовища, населені пункти, Державна екологічна інспекція у Львівській області постійно здійснює державний контроль та притягнення до адмінвідповідальності осіб, винних у порушенні законодавства при несанкціонованому спалюванні рослинності.
Робота проводиться за двома напрямками:
1. Недопущення спалювання сухої рослинності та попередження виникнення надзвичайних ситуацій шляхом проведення роз’яснювальної роботи (інформація подається в ЗМІ, висвітлюється на веб-сторінці Держекоінспекції, проводяться круглі столи по обговоренню цього питання, проводиться профілактично-роз’яснювальна робота із керівниками органів місцевого самоврядування, землекористувачами та землевласниками, а також серед учнів шкільних навчальних закладів районів Львівської області).
2. Притягнення порушників до адмінвідповідальності.
За випалювання сухої рослинності Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність:
Стаття 77-1. Самовільне випалювання рослинності або її залишків. Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 грн.) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1190 грн.).
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 680 грн.) і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1190 до 1700 грн.).
Стаття 77. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах.
Порушення вимог пожежної безпеки в лісах – тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн.) і на посадових осіб – від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 170 грн.).
Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 170 грн.) і на посадових осіб – від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 119 до 204 грн.).
Станом на 22 березня 2012р. держінспекторами з ОНПС на Львівщині за фактом спалювання рослинності на порушників складено 67 протоколів, накладено штрафів на суму 11917 грн.
Останніми роками спалювання навесні сухої трави, рослинних залишків та побутового сміття перетворилося на справжнє екологічне лихо. Не зважаючи на численні перестороги, селяни продовжують проводити такі «прибирання», тим самим отруюючи повітря десятками найрізноманітніших хімічних сполук, які накопичуються у організмі людей, провокуючи загострення як хронічних хвороб, так і виникнення нових (у тому числі й онкологічних) захворювань. Разом із димом у повітря, а потім й у легені людини потрапляють і важкі метали, і сумнозвісні діоксини, і бензопірени, і окиси азоту, і найрізноманітніші канцерогенні сполуки. З листям часто горить безліч сміття, що істотно підсилює забруднення атмосфери.
Вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, а й насіння, паростки дерев та корені майбутньої рослинності, так, що земля на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Спалювання трави аж ніяк не сприяє підвищенню родючості грунтів. Адже висока температура при горінні знищує всю мікрофлору, що утворюється у верхньому шарі грунту. Гинуть не тільки мікроорганізми, але й знищуються гнізда птахів, різні види тварин, плазунів тощо.
Часто спалювання трави переростає в неконтрольоване горіння і нерідко призводить до важких наслідків.
Тому Держекоінспекція наполегливо просить не випалювати суху траву та рослинні залишки. Адже сухостій можна компостувати і згодом використовувати як природне добриво для підживлення дерев та кущів. На великих ділянках рослинні залишки можна переорати.
Державна екологічна інспекція у Львівській області закликає не спалювати суху рослинність та сміття. Крім шкоди, що буде завдана довкіллю та здоров’ю людей, порушник нестиме відповідальність за свої дії.
Надзвичайно вагомим у формуванні екологічної культури і світогляду є значення освітян та представників громадських організацій, адже успішне вирішення багатьох екологічних проблем на теренах області можливе лише при їх активній підтримці та участі. Тому Держекоінспекція просить сприяти поширенню інформації серед населення Львівщини про шкідливість спалювання сухої рослинності та її залишків.