Загинув український поет-націоналіст Юрій Руф

Іржавий обрій вицвів з темноти,
Відтінком домни небеса палають,
Горизонтальні вогняні хвости
В щілинах рваних хмар на виднокраї.
Далеко в полі зблиснув терикон.
Гарячий диск на старт в зеніт піднявся,
В туману вранішнього піні покупався.
Новий світанок й новий день зійшов на трон.
Юрій Руф

У бою з російськими окупантами загинув український поет-націоналіст Юрій Руф. З перших днів війни пішов добровольцем на фронт у лавах львівської 24-ї бригади.

Юрій Руф народився 1980 року в Бережанах, у сім’ї науковця Романа Михайловича Дадака. Виростав у Львові. 1997 року закінчив Львівський ліцей № 93. У 1997—2002 роках навчався в Національному лісотехнічному університеті України на спеціальності «Технологія деревообробки». Здобув диплом інженера-технолога. 2008 року став кандидатом технічних наук, захистивши дисертацію «Підвищення ефективності пиловловлення в процесах оброблення деревини та деревинних матеріалів». Обіймав посаду доцента кафедри технологій лісопиляння, столярних і дерев’яних будівельних виробів. У своїй науковій діяльності розробляв нормативи витрат деревини у дерев’яному домобудуванні, основи вловлювання та сепарування відходів у механічному обробленні деревини, а також очищення викидів деревообробних підприємств.

Юрій Руф провадив активну громадську діяльність. 2015 року він став засновником ГО «Літературно-просвітницький проєкт „Дух нації“».

Юрій почав писати вірші, коли йому було 14 років. Вибрав собі псевдонім «Юрій Руф» 2011 року, коли готувалася до друку збірка «Багряна лірика». Відомий критичними поглядами на традиційну українську поезію, де, за його словами, українців переважно зображають як бідних і нещасних.

Вважав, що така поезія занижує самооцінку й почуття національної гордості. Тому Юрій вважав свою поезію одним з типів поетичної пропаганди патріотизму. Шанувальники описують його поезію як «лінійку лінії фронту», тобто поезію війни й патріотизм, спрямовані на підвищення бойового духу, мотивацію й почуття національної гордості.

Серед публікацій: «Багряна лірика» (2012), «Час Революції» (2014), «На зламі епох» (2015). Юрієві вірші увійшли до українських сучасних націоналістичних поетичних збірок «Голос крові» (2013) і «Відлуння свинцевих громовиць» (2015).

Свіжа публікація «На зламі епох» (2015) присвячена українським героям нинішньої російсько-української війни і містить вірші, що згадують окремих осіб, військових частин, українських воїнів, боїв та інших воєнних подій. Проживав у Львові, батько двох дітей.

З перших днів російського вторгнення в Україну був добровольцем на фронті. У лавах львівської 24-ї бригади воював на Луганщині. Загинув від ворожої кулі 1 квітня 2022 року.

Світла пам’ять Герою.

Next Post

Російські військові відкрили базар для торгівлі награбованим, - ГУР

Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє: ▪️”В місті Наровля (Білорусь) окупанти облаштували спеціалізований базар, де продають награбоване в Україні майно. В «асортименті» мародерського базару: пральні та посудомийні машини, холодильники, дорогоцінні прикраси, автомобілі, велосипеди, мотоцикли, посуд, килими, витвори мистецтва, дитячі іграшки, косметика. Тобто, все що росіяни здобули шляхом мародерства та […]