Якщо прийшла “велика вода”: поради по виживанню при повені

povinjВода. Ця вкрай необхідна усьому живому стихія доволі часто стає ворогом людини. Масштабні повені можуть у доволі короткий термін знищити  цілі населені пункти разом із населенням.

Причини повеней можуть бути найрізноманітніші. Наприклад, цунамі внаслідок землетрусу, як це було в Індонезії; тривалі опади у вигляді дощів як у Європі; вихід рік з берегів, прорив гребель і водоймищ, що відбувається як у результаті природних причин, так і з вини людини (наприклад, внаслідок терористичного акту). Причиною повені може стати також танення снігу внаслідок стрімкого потепління. Отже, стає зрозумілим, що така катастрофа може відбутися будь-коли незалежно від пори року, тому готовим до неї треба бути завжди. Найбільшу небезпеку несуть повені та паводки населеним пунктам, що розташовані поблизу великих водойм (морів, рік, озер, водоймищ). Однак відсутність їх у вашій місцевості, на жаль, не може бути гарантією того, що повінь там не відбудеться. Тривалі, затяжні дощі здатні перетворити будь-яке місто в нову Венецію. Більше того, якщо в районах, де комунальні служби та громадяни не готові до цього лиха, наслідки та збитки від стихії будуть дуже великими.

Отже, чим небезпечні повені? При великих повенях вода не просто затоплює ділянки землі та будівлі. Вода здатна віднести за собою людей, автомобілі й дерева. Вода також здатна зруйнувати будівлі, підмити опори мостів і стати причиною інших катастроф, наприклад зараження хімічними речовинами.

Перше й головне, що необхідно зрозуміти – повінь це не ефектне видовище з голлівудських фільмів-катастроф, а цілком реальна небезпека. Легковажне ставлення до водної стихії може стати причиною дуже серйозного лиха, аж до загибелі людей.

Необхідно усвідомити, що тільки у випадках прориву гребель, крижаних заторів і ґрунтових перемичок у верхів’ях рік повінь може відбутися миттєво. В інших випадках існує більший або менший резерв часу, що дозволяє вчасно зреагувати на погрозу затоплення. Однак у всіх випадках під час інтенсивного весняного сніготанення, затяжної непогоди, льодоходу на низьких річкових берегах краще не зупинятися. Особливо небезпечно під час сніготанення й затяжної непогоди переправлятися через великі болота. Додаткові обсяги води можуть значно зменшувати прохідність боліт, і тому навіть перевірена ділянка шляху швидко може стати непрохідною і вкрай небезпечною.

Безпека при повені в населених пунктах багато в чому забезпечується профілактичною підготовкою до них. Розповіді про те, що “раптом нас по самі дахи залило водою”, звичайно не відповідають дійсності. Тобто залило, і дійсно по самі дахи, але не раптом. Знаючи місцеву топографію, кліматичні особливості й історію, неважко з точністю до десятків метрів розрахувати зону можливого підтоплення. Більше того, загальновідомо, що періодичність невеликих повеней становить приблизно один раз в 5 – 10 років, більших – раз в 20 – 25 років, повеней, які охоплюють цілі річкові басейни, – раз в 50 – 100 років й, нарешті, катастрофічних, що затоплюють території декількох річкових систем, – раз в 100 – 200 років. Існує ціла система гідрологічних прогнозів – від короткострокових (від 10 – 12 доби) до довгострокових (до двох трьох місяців) і наддовгострокових (більше трьох місяців). Треба тільки поцікавитися, що чекає жителів берегових районів найближчим часом. Про яке “раптом” тут може йти мова?

Більше того, підраховано, що до 80% повеней на території нашої країни доводиться на паводкові води. Що, весни теж ніхто не очікував? Вона теж прийшла раптом?

Звідси будь-яка боротьба з паводком повинна починатися задовго до самого паводка. Для цього існує ціла система попереджувальних заходів: перекидання паводкових вод, будівництво водосховищ та обгороджувальних дамб, підсипання ймовірно затоплюваних територій, проведення берегоукріплювальних та днопоглиблювальних робіт тощо.

Люди, що проживають у небезпечних зонах поблизу водойм, у низинах і місцях у зонах можливого затоплення повинні бути особливо уважними. Їм необхідно стежити за прогнозами синоптиків і повідомленнями рятувальних служб, щоб завчасно підготуватися  до катастрофи.

До індивідуальних мір профілактичної безпеки можна додати: зведення капітальних, а не тих, що валяться при першому ударі хвилі, будов; навчання всіх членів родини плаванню; наявність човна (а краще двох човнів – одного звичайного, іншого – надувного); знайомство з топографічно піднесеними місцинами поблизу вашої домівки; знання способів і форм оповіщення про  стихійне нещастя, що наближається.

При загрозі виникнення повені необхідно: 

Зміцнити своє житло, щоб виключити знищення його водою. За можливості при будівництві необхідно використовувати стійкі до дії вологи та води матеріали або ж обробити їх відповідними хімічними речовинами.

Придбати засоби порятунку на воді (рятувальні жилети, надувні човни й плоти).

Забрати з місць, які наповнюються водою (наприклад, підвали й льохи) речі й продукти. Їх краще тримати в сухих місцях, куди воді важко проникнути, тому що навіть у випадку невеликих опадів вони можуть бути зіпсовані. Якщо загроза повені реальна, то коштовні речі краще перенести до знайомих і родичів, що проживають на височинах або верхніх поверхах висотних будинків.

Необхідно заздалегідь подбати про свійських тварин. У випадку повені тварини, що опиняються в обмеженому просторі або на прив’язі, гинуть навіть незважаючи на те, що більшість із них природжені плавці! У результаті господарі не тільки гублять домашнього годувальника або улюбленця. Їхній будинок або ділянка можуть бути заражені!

При загрозі виникнення повені не зайвим буде підготувати так звану «тривожну валізу». У її вміст входять: документи й гроші, упаковані у водонепроникні матеріали, необхідний одяг (бажано із щільної, водостійкої тканини), продукти довгострокового зберігання, бажано в герметичному впакуванні, ніж, сірники, які для запобігання промокання можна вмочити в рідкий віск, ліхтар, радіоприймач. У тривожній валізі зберігаються тільки необхідні речі. Не варто брати із собою зайве, тому що це лише ускладнює евакуацію.
Що робити під час повені? Ось декілька порад:  

Уважно слухайте інформацію про розвиток повені та інструкції про порядок дій. Не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв’язку із Вами. Попередьте про загрозу сусідів!;

Найважливіше – не піддаватися паніці й заспокоїти інших. Намагатися зберігати самоконтроль й чіткість дій. Пам’ятайте, ваше життя залежить від правильності Ваших дій!;

Дізнайтеся у представників місцевих органів влади або рятувальних підрозділів про місце збору мешканців для евакуації;

ВАЖЛИВО!

При евакуації необхідно виконати наступні дії: відключити електропостачання й виключити газ; закрити всі двері й вікна та, взявши необхідні речі, слідувати в безпечні місця. За необхідності – скористатися допомогою рятувальних служб.

Відповідно до статистики ваші шанси набагато вищі, якщо ви залишитеся очікувати допомогу там, де вас застала вода – на даху будинку, на верхівці дерева, на піку гори або пагорба. Не можна ховатися в замкнутих приміщеннях, тому що вони можуть бути повністю затоплені й рятувальникам буде дуже важко вас врятувати;

Намагайтеся зібрати все, що може знадобитися – плавзасоби, рятувальні жилети, мотузки, сигнальні засоби;

Не можна думати тільки про себе. Якщо у вас є можливість, рятуйте людей, відрізаних стихією від інших, надавайте першу допомогу потерпілим;

При раптовій повені треба, прихопивши із собою теплий й бажано водонепроникний одяг, ковдри, їжу, здійнятися на самі піднесені місця рельєфу, про які відомо, що вони ніколи не затоплювалися;

Якщо це неможливо, варто здійнятися на верхні поверхи й горища будинків. Причому вибирати тільки капітальні й найбільш міцні, здатні довше протистояти стихії. При збільшенні рівня води варто вибратися на дахи. При подальшому прибуванні води – на верхівки дахів;

Дітей і хворих, ослаблених, замерзлих людей краще прив’язати до себе або міцних частин даху, наприклад до комину;

ВАЖЛИВО!

Підніматися на дерева, стовпи й сумнівної міцності будівлі – не можна! Вони можуть бути підмиті водою й упадуть.

Якщо є небезпека опинитися у воді, то до прибуття допомоги варто зняти взуття, ремені й звільнитися від важкого й тісного одягу. Якщо Вам необхідно зберегти від води коштовні речі, покладіть їх у водонепроникний пакет або хоча б загорніть у кілька шарів одягу;

Заповніть сорочку й штани легкими плаваючими речами – м’ячами, порожніми закритим пластмасовими пляшками. Це дозволить вам триматися на воді;

Використовуйте столи, автомобільні шини, запасні колеса, рятувальні пояси, щоб утриматися на поверхні;

Стрибати у воду треба тільки в крайньому випадку, коли по об’єктивних причинах залишатися на місці неможливо та коли немає більше надії на порятунок;

Якщо Ви вирішили переплисти на інше місце, тверезо оцінюйте свої сили! Не забувайте, що вода може бути холодною й мати сильну течію, у результаті чого навіть вправний плавець може потонути;

Перш ніж зісковзнути у воду вдихніть повітря, схопіться за перший предмет, що попався, і пливіть за течією, намагаючись зберігати спокій;

По можливості не поринайте у воду з головою й особливо бережіть очі, тому що вода дуже забруднена й може містити небезпечні хімічні сполуки;

У воді треба бути дуже обережним, тому що там перебуває безліч предметів, які можуть завдати Вам поранень. Це дуже небезпечно, тому що людина, яка перебуває у воді, слабше відчуває біль і може втратити багато крові. До того ж, через відкриті рани з води може потрапити інфекція, що стане причиною зараження або хвороби;

Якщо ви потрапили в холодну воду, намагайтеся вибратися з неї в найближчі 3 хвилини. Через 5 хвилин у вас, можливо, почнуться судоми й плисти буде вкрай складно. У такому випадку фахівці радять уколоти себе у зведений м’яз гострим предметом (ножем, голкою, дротом);

Потрапивши у сильну течію, намагайтеся схопитися за будь-який пропливаючий повз Вас предмет – стовбур дерева, двері тощо. Буде краще, якщо ви зможете піднятися на нього. Врахуйте те, що за певних умов ви цілком можете керувати своїм “судном” – ногами або ціпком.

Якщо ви все ж таки вирішили вибиратися з води самотужки, то згадайте про закони фізики: вас неминуче буде зносити за течією, пливіть до мети навскіс.

Дотримуватися спеціальних заходів безпеки необхідно і після повені. Повертатися додому треба обережно, остерігаючись обірваних і провислих електричних проводів, ушкоджених газових магістралей. Перед тим, як увійти до будинку, необхідно переконатися, що його конструкція не розхиталася під дією водної стихії. Потім просушити його, відкривши всі вікна й двері.

Користуватися газом, електрикою, каналізацією можна, лише одержавши дозвіл комунальних служб. До електричних проводів і розеток взагалі краще не наближатися до їхнього повного висихання. Після повені контакти з електрикою вкрай небажані через підвищену вологість повітря й великий вміст вологи в грунті.

Інша небезпека – епідеміологічна. Пов’язана вона з масовою загибеллю й розкладанням тіл тварин. З метою запобігання отруєнь знайдені у воді продукти для приготування їжі використовувати не можна, так само як саму паводкову воду.

Ну а на закінчення хочеться побажати одного – нехай «велика вода» обійде вас стороною!

Джерело: lviv.mns.gov.ua

Залишити відповідь

Next Post

З початку року в електричках Львівської залізниці спіймали понад 80 "зайців"

З метою недопущення безквиткового проїзду пасажирів та здійснення контролю у приміському сполученні, на Львівській залізниці триває робота мобільної групи,  до складу якої увійшли службові особи залізниці, контролери-ревізори, працівники служби воєнізованої охорони та Управління внутрішніх справ України на Львівській залізниці. Як повідомили у прес-центрі ДТГО “Львівська залізниця”, станом на третє квітня […]