В українській мові мовознавцями грамотним вважається тільки вживання «в Україні», прийменник «на» вживається тоді, коли не говориться про окрему незалежну територію, чи мається на увазі острів, наприклад: «На Волинь, на Закарпаття, на Кубу», але «В Польщу, в Чехію» проте популярним є вживання на росію.
Класик української літератури та пророк української незалежної держави Тарас Шевченко іноді в своїх творах вживав обидва варіанти словосполучення «в» і «на», що відповідає правилам чергування голосних та приголосних, проте лиш у варіантах назви країни «Україна» та «Вкраїна» відповідно.
Наприклад, у вірші «Заповіт» поет вживає прийменник «на»:
«Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій»
А в творі «Думи мої, думи мої» Тарас Шевченко закликає:
«В Україну ідіть, діти! В нашу Україну».
До слова, у польській мові загальновживаним варіантом вважалося «на Україні», та з 2022 року Рада польської мови запропонувала використання синтаксису «в Україні».
