Ті, хто зараз на блокпостах, в БТРах і з автоматами в руках; виснажені, голодні та брудні; ті, які тримаючи під грудьми фото дітей, життями відвойовують нашу Батьківщину. Герої, які дають шанс Україні остаточно очистити та відстояти себе, як незалежну державу, а нам – шанс на достойне українське життя, якого ми ще ніколи не мали. Вони повернуться, спраглі справедливості та тих змін, за які вони воюють. Спраглі вдячності, розуміння, підтримки та спокою.
Вони повернуться дуже насторожені, з загостреним чуттям до брехні, двобокості та байдужості; агресивні та нетерплячі.
Вони будуть ще більше любити та радіти. А також активно і різко відстоювати свої права в своїй відвойованій, і як вони думають, цивілізованій правовій державі. Вони не будуть довго вагатись та обдумувати, коли доведеться добитись свого, захистити ображеного чи знехтуваного. Бо вони вже відчули життя, стоячи за крок від смерті. Вони знають ціну вагання. І знають ціну життя. По-своєму.
Хтось з них пішов добровольцем, когось — мобілізували. І війна змінила їх усіх. Вони вже ніколи не будуть такими як колись. І ,повертаючись, вони теж впевнені, що ми змінились, адже на нашій Батьківщині війна.
Вони почнуть змінювати цей сююрреалістичний світ, бо вже ніколи не зможуть бути толерантними до брехні чи панібрацтва, не зможуть бачити чорне білим, а біле чорним. Вони там побачили надто багато, щоб жити із закритими очима. А ще вони емоційно нестримні і за ціною не постоять. Страшно? Так.
Але їх такими зробила наша війна на нашій з Вами землі. Не поганими і не хорошими. А українцями здатними захисти, творити і істинно шанувати усе що люблять.
А люблять вони тепер найбільше Україну.
В нас з ними один розум, одне серце,одна душа.То може станемо єдиним цілим?
Не марнуймо часу.
Бо вони повернуться !
Член волонтерської групи підтримки учасників АТО та їх сімей
Джула Олена
