8 травня 2011 року голова Львівської обласної ради Олег Панькевич, голова Золочівської районної ради Володимир Недзельський, заступник голови районної ради свободівець Андрій Леськів, голова Золочівської райдержадміністрації Ярослав Окрепкий, секретар Золочівської міської ради свободівець Дмитро Колодка, депутати обласної, районної, міської, сільської рад, члени Студентського братства Львівщини взяли участь у поминальних заходах у селах Підгір’я, Шпиколоси та Ремезівці Золочівського району. В околицях цих сіл у квітні 1944 року відбувся кривавий бій вояків УПА, курсантів підстаршинської школи, із загоном німецько-польських карателів.
На цвинтарі у Підгір’ї відбулася панахида та віче, звучали патріотичні пісні. На урочистість прийшли родичі загиблих, ветерани УПА, політв’язні сталінських таборів, зокрема брат одного із похованих в братській могилі в Підгір’ї, 19-літнього Василя Захарківа, Олексій Захарків. Перед зібранням виступив 90-літній Антон Гаранджа, учасник оунівського підпілля, багатолітній політв’язень. У 1943 році, в лавах УПА, він воював із німецько-нацистськими загарбниками, згодом – із більшовицьким режимом
-Мені пощастило дожити до нинішніх днів, дочекатися незалежності України, – зазначив він. – Я не вірив, що доживу до вільної держави, а вже 20 років живу в ній. Хай Україна ще не така, про яку мріялося, але вона, як малий хлопчик, падає, потім знову піднімається і йде далі. І колись станеться так, як казав Шевченко: “Чи діждемо ми Вашингтона з новим і праведним законом? А таки діждемо колись”.
Олег Панькевич висловив вдячність місцевим жителям за те, що вони бережуть пам’ять про українських героях і свято шанують їхні могили.
-Дякую вам за те, що ви зібралися біля цієї могили, скромної, з дубовим хрестом, але рідної для кожного з нас, – зазначив Олег Панькевич. – Завдяки таким могилам ми пам’ятаємо, хто ми є, чиї ми діти, що ця земля – наша, а смерть цих героїв була недаремною. Сьогодні ми молимося за героїв, які полягли в боротьбі проти німецько-гітлерівських та московсько-більшовицьких окупантів. А також у День матері згадаймо їхніх матерів, які не дочекалися своїх синів, які навіть не призналися, що це їхні діти, коли їм привезли тіла на впізнання, які доживали по Сибірах з родинами. Слава святим українським матерям віднині й довіку, слава землі, яка народжує героїв!
Покладено квіти до могил героїв УПА в Підгір’ї, в Ремезівцях та в Шпиколосах.
Довідка:
У квітні 1944 року в околицях сіл Ремезівці та Шпиколоси відбувся кривавий бій курсантів підстаршинської школи УПА, яка була розташована в с. Підгір я, із німецько-польськими карателями, які намагалися знищити село Шпиколоси.
18 квітня 1944 року вранці, коли люди готувалися йти до храму, німецький каральний загін оточив село Шпиколоси. Побачивши небезпеку, жителі почали втікати. Однак, хто почав втікати з села в сторону поля і лісу, падав від куль окупантів. Поліцаї почали зганяти всіх людей на площу в центрі села і збиралися вчинити жорстоку розправу. Гітлерівці прийняли рішення забрати частину населення на примусові роботи. Під’їхали автомашини і почали вантажити в основному молодих дівчат, хлопців, чоловіків і жінок. Коли машини з людьми виїхали з села, поліцаї підпалив декілька хат. Із 300 хат залишилось неушкодженими лише 42.
