ВІТАННЯ ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
від голови Золочівського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Ярини Сухецької
Дорогі українці і ті, хто любить і шанує нашу Україну!
Вітаю із Днем Незалежності!
У цей небезпечний, перехідний, ризикований, вочевидь – не мирний, а для багатьох – ще не переконливо воєнний час по-новому відкриваємо для себе неоціненність скарбу жити у вільній, суверенній державі, адже незалежність – направду, найвище досягнення нації, набуте найкращими синами й доньками різних поколінь найбільшою ціною – життям, інтелектом, непосильною працею, молитвами і вічною, вічною боротьбою.
Незалежність – потребує повсякденної рівноваги прав і обов’язків, адже лише права – це свавілля, а лише обов’язки – це неволя, тому справжня незалежність – гармонія прав та обов’язків, висока свобода і відповідальність. Твоя і моя.
Свято у час війни. Що найважливіше?
Найперше, пам’ятаємо Тих, Кого нема. Доземний уклін Тим, Хто на передовій: добровольцям, військовослужбовцям, прикордонникам, капеланам, волонтерам, медичним працівникам. Усім, завдяки кому так звично живемо, робимо флеш-моби, співаємо патріотичних пісень, готуємось до нового навчального року чи виборів, народжуємо чи одружуємо дітей, чекаємо миру…
Захоплюємося Тими, Хто віднаходить сили ставати на протези, заліковувати фізичні і психологічні травми, продовжувати боротьбу за кращу Україну.
Дякуємо мужності й красі Надії Савченко, що з-за грат дарує нам НАДІЮ: «Мені все зрозуміло! Українці – тримаймося. Ми – переможемо! Україна переможе!»
Але сьогодні ми повинні не лише згадувати наших героїв, а й мати відвагу стати в їхні ряди. Відстоюючи незалежність, навчімося бачити стражденного в кожному, хто втратив домівку чи вимушено покинув свою землю, у кожному пораненому чи полоненому. Наполегливо продовжуймо підтримувати українське військо та зміцнювати нашу державу працею та активною громадянською позицією. Оберімо у жовтні тих, хто, направду, прислужиться громаді. Кожен своїми руками має з честю робити дану Богом роботу. І саме ця праця кожного з нас збагатить прийдешній день, подарує радість і гордість від усвідомлення власної причетності до розбудови нової України.
24 серпня – золота сторінка історії, адже це де-юре – День народження України, але водночас, ця дата є неприйнятною для ворогів українства, бо саме в такий день відчуваємо тривогу. Так було і минулоріч – відкрита агресія Московської імперії, військові наступи, а як наслідок – Іловайськ, Донецький аеропорт, Дебальцеве, Сартана, Широкине. Стільки смертей…
«Це ж треба мати сатанинський намір,
Чаїть в собі невиліковний сказ,
Щоб тяжко так знущатися над нами,
Та ще й в усьому звинувачувати нас»/Л.Костенко/.
24 серпня, як і торік, складаємо неймовірно тяжкий іспит.
Шукаючи причини цих усіх випробувань, сподіваємось, що історія визначить, якими помилками, а чи навіть злочинами були позначені дії новопризначених ,але зовсім не нових чиновників, особливо військових, млява реакція світу на агресію Росії, абсолютне ігнорування міжнародними інституціями Мінських угод. Війна триває. Шонайжахливіше, ми до неї починаємо звикати.
Правда досить проста: або ми вільні, або – ні.
І бути вільним, як нація, значить набагато більше, ніж місце в ООН.
Мусимо усвідомити, що для справжньої незалежності потрібен перш за все міцний національний дух, потрібне високе чуття національної честі і національної гордості. Після шовкової русифікації Російської імперії та Радянського Союзу, ганебних мовних «підходів Ківалова-Колісниченка», біймося патріотичної русифікації. Гасло «Єдіная страна» дозволило кинути українську мову напризволяще./ Те, що країна єдина, це поза сумнівом./
Ми такі толерантні! Та толеруємо лише ми. Тому нам, україномовним, закидають провінційність. Бо бач, у великих містах- «Єдіная страна». ЗМІ – русифіковані, тотальне засилля російськоспрямованих проектів, інтерівських серіалів. Та й у наших кав’ярнях рідко почуєш рідну музику. Не шароварщину, а добру сучасну музику. І не тому, що не любимо, просто легше так. Україномовна пісня – на особливі свята. Тішить, що молодіжні фестивалі пропагують українське. Є маленькі проблиски україномовного кіно. Саме такі проекти треба фінансувати, а не гасла. А політикум лише спекулює мовними питаннями. Не даймося!
Без гуманітарної аури нації не буде України! Так хочеться, аби не через прошу- перезапрошую приходили золочів’яни на заходи національно-патріотичної ваги, а з бажання і святої переконаності, що саме без цього нема справжньої нації. Цьому вчімо дітей-онуків. Бо йдуть у великі міста і асимілюються.
Шановні обрані й необрані депутати, не тільки перед виборами хочемо бачити вашу небайдужість. А ще так хочеться, щоб за державу, задля майбуття усіх дітей, а не тільки власних, не за посаду, не за матеріальне збагачення.
Від просвітян звертаємося до Президента України та до депутатів Верховної Ради із вимогою оголосити мораторій на внесення змін до Конституції України, поки з території нашої держави не будуть виведені іноземні війська, розформовані нелегальні іррегулярні та ірраціональні збройні формування так званих «ДНР» та «ЛНР», відновлено суверенітет на всіх тимчасово окупованих територіях України. А інакше … / Див. ст.5 Конституції України/.
Кожен із нас завжди шукає алгоритм «як жити». Тому у час, коли відзначаємо славні дати геніальних українців: Михайлові Вербицькому -200, Андрею Шептицькому-150, Ліні Костенко-80, на наступний рік у 25-річчя Незалежності –150-ліття Іванові Франкові та Михайлові Грушевському – не тільки читаймо, пізнаваймо, але й застосовуймо і змінюймося. Творімо самодостатню націю. Плекаймо наш Дух. Оберігаймо нашу незалежність, мову заради сили, захисту й розвитку кожного українця.
І на завершення усьому українству зичення від митрополита Андрея Шептицького: «Нехай всюди поміж нами в духовнім і світськім стані, в кожнім поколінню буде досить люду , «посланих од Бога»… Нехай наша молодь… видає людей совісної і глибокої праці, нехай видає великих правдивих артистів, знаменитих письменників, адвокатів, лікарів, будівничих, великих промисловців і здібних купців. Нехай Бог дає нашому народові мудрих провідників в суспільнім і політичнім життю, котрі би давали провід, а не улягали каждому вітрови загальної опінії, котрі би сміло і голосно признавалися до принципів Христової віри».
А ще сповідуймо Шевченкове :
Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі.
А більше на землі нікому
Не поклонітесь…
Із Днем народження, моя Україно! Ми – переможемо! Україна переможе! Слава Україні!
