Сьогодні з нами людина, для якої кухня завжди була мистецтвом, а слово — душею.
Вона багато років працювала майстром кухарів, створюючи не лише вишукані страви, а й теплу атмосферу. Тепер, вийшовши на пенсію, відкрила в собі новий дар – Бог надихнув її писати вірші-молитви, сповнені тепла, віри та душевної глибини.
З радістю продовжуємо знайомити вас із Гриник Лесею Сергіївною!
Вірш-молитва №4
Я вірю, що все колись закінчиться,
І перемога прийде у наш дім.
Кожен із нас душею переміниться
Й прославляти Бога будемо усі.
І прийде новий день, благословенний,
Коли настане мир в нашій землі.
Будем насолоджуватися життям без сирени,
І тихе щастя нам засвітиться в душі.
Лише молитися потрібно всім завжди,
Палати духом, не занепадати.
Прошу, Господь, сильну віру в серця наші вложи,
Допоможи найбільше Тобі довіряти.
Бо Бог сильніший за найбільше зло,
Терпить Він довго, та карає сильно,
Адже не може надовго бути спаплюжене добро
І знищений народ, що Господа шукає пильно.
Я вірю, що скоро будем святкувати перемогу.
Четвертий рік іде страшна війна…
Схиляємось в поклоні й приносим славу Богу,
Бо Україна, хоч знекровлена, та досі ще жива.
Я вірю – розквітне моя ненька Україна,
Ми станемо одним, сильним народом.
Ми відбудуємо наш край, піднімемо з руїни,
І зацвітуть жита у полі волошковім.
Повернуться додому наші сини й дочки,
Бо Україна стане вільна, сильна і квітуча.
Більше ніхто у світі не завдасть їй шкоди,
Й на світовій арені вона буде ведуча.
Я вірю: Ти, Господь, нам допоможеш,
Ми Твою силу і Твій захист відчуваєм.
Не залишай нас, бо ми – насліддя Твоє, Боже.
До Тебе молимось, Тебе звеличуєм і прославляєм.
25.02.25
