Сьогодні з нами людина, для якої кухня завжди була мистецтвом, а слово — душею.
Вона багато років працювала майстром кухарів, створюючи не лише вишукані страви, а й теплу атмосферу. Тепер, вийшовши на пенсію, відкрила в собі новий дар – Бог надихнув її писати вірші-молитви, сповнені тепла, віри та душевної глибини.
З радістю продовжуємо знайомити вас із Гриник Лесею Сергіївною!
Ти навчив мене, Ісусе, Тебе бачити в усьому,
Показав свою присутність, забрав відчай весь і втому.
Дав у серденько любові, вклав в уста мої – пісні,
Щоби Тебе прославляти наяву і навіть в сні.
Ти – мій Таточко Небесний, і рука Твоя на всьому.
Проведеш мене крізь гори, Твоя ласка – наді мною.
Я Тебе шукаю пильно, Ти – мій захист у житті,
Бо велика Твоя мудрість – вдячність жертвую Тобі.
Я молюсь, прошу і кличу, мій Ісусику Живий,
Навчи мене розуміти тих, хто часто не правий,
Тих, в кого нема любові, а у серці – пустота.
Дай їм мудрість, щоб пізнали свого Господа Христа.
Бо Ісус до всіх приходить, лиш дозволь Йому зайти,
Він з тобою диво зробить і покаже сенс в житті.
Він дає усім, хто просить, те, що в Своїм серці має,
Наш Господь і наш Спаситель радістю Він утішає.
Допускає нам терпіння, та Він – справжній Друг в недолі,
Він веде нас до спасіння, зміцнює нас у любові.
О велика сила Божа, і любов Його без меж!
З Ним життя стає красивим, бо Він поряд, лиш поклич.
Слава Тобі, мій Ісусе, і поклін Тобі, й уся честь!
Ти в руці Своїй тримаєш всю Вселенну, світ увесь.
Та Ти кожного з нас бачиш, наші вчинки і думки.
Будь прославлений, мій Боже, нині, завжди й навіки.
16.02.25
