12 вересня 2012 року відбулася «Гаряча лінія» – із начальником відділу погашення податкового боргу Золочівської МДПІ.
– Чи передбачено Податковим кодексом України уступку податкового боргу?
– Відповідно до п.87.7 ст.87 Податкового кодексу України забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Це не поширюється на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено Податковим кодексом.
– Яка відповідальність передбачена чинним законодавством за відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби?
– Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з Податковим кодексом України, тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.
– На яке майно поширюється право податкової застави?
– Відповідно до п.89.2 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому. Враховуючи зазначену норму Податкового кодексу України, здійснюється опис майна, на яке розповсюджується право податкової застави, на суму, що відповідає сумі податкового боргу платника податків.
– Які є строки давності?
– Контролюючий орган, зокрема, орган державної податкової служби, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
– Який строк направлення податкової вимоги?
– Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган ДПС надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Загальні засади надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення передбачено ст.58 Податкового кодексу України. Водночас п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
