Свято Купала: коли вогонь, вода і любов зливаються в одне ціле
Серед усіх традиційних свят українського літа Івана Купала — безперечно, найтаємничіше, найколоритніше й найдревніше. Це день, коли язичницьке й християнське сплітаються, коли природа сягає своєї кульмінації, а молодь — свого символічного єднання.
Звідки коріння?
Свято Купала має глибокі дохристиянські витоки — його відзначали ще задовго до прийняття християнства як день літнього сонцестояння. Згодом церква пов’язала цю дату з народженням Івана Хрестителя, яке сьогодні відзначають 7 липня (24 червня за старим стилем). Так язичницьке Купайло трансформувалося у «Івана Купала», хоча в різних куточках України й досі побутують інші назви: Іванець, Лопушник тощо.
Але навіть попри церковні трансформації та радянське викорінення, народна пам’ять зберегла купальські пісні, вогнища, вінки, обряди очищення і закликання щастя.
Бог Купала — уособлення літнього Сонця
У дохристиянській традиції Купала вважався богом родючості та життєдайної сили. Його зображали з ознаками чоловічої творчої енергії. Це було свято найвищої сонячної сили, коли природа досягає піку розквіту — рослини ростуть буйно, зерно дозріває, світло і тепло щедро огортають землю.
Головні символи: Купала, Марена, вогонь і вода
На святі головними персонажами стають Купала (чоловіче, сонячне начало) та Марена (жіноче, водяне божество). Їх уособлюють хлопці й дівчата або створюють опудала. Поєднання цих двох стихій — символ народження нового життя. А гілка верби, Купайлиця — символ живої родючої сили.
Вогонь очищає, вода провіщає
Свято починається із заходом сонця. Ритуал відкривається запаленням купальського вогнища, навколо якого відбуваються всі дійства. Вогонь — це зародок нового сонця, його запалюють четверо хлопців, що символізують пори року, а потім полум’я палає всю ніч — від заходу Ярила до сходу Купала.
Дівчата пускають вінки на воду, а хлопці їх дістають — кого впіймав, з тією цілується і тримається за руки цілий вечір.
Хлопці стрибають через вогонь — самі, а потім із дівчиною, з якою хочуть бути парою. Вважається, що пара, яка успішно перестрибнула багаття, — неодмінно побереться і проживе життя в злагоді.
Коли вогонь стихає — починається магія
Після основних обрядів учасники запалюють свічки у вінках і спускають їх на воду — у пам’ять про предків. Завершується ніч святковою вечерею, на якій згадують рід, просять благословення і зустрічають народження нового літнього сонця.
Символ життя, кохання та сили українського духу
Свято Купала — це не просто етнографічна пам’ятка. Це живий обряд про любов, очищення, відродження і продовження життя, який щоразу нагадує нам: ми — частина природи, її ритмів і вічної гармонії.
Тож бережімо ці традиції, бо в них — душа народу, краса предків і світло нашого майбутнього.
