Вербна неділя — це християнське свято, яке відзначається у неділю перед Великоднем і знаменує вхід Ісуса Христа до Єрусалима. У народі цей день ще називають Лозовою неділею, або Вербною, бо пальмове віття, яким зустрічали Христа, у нас символічно замінили гілочками верби.
Історія свята
Подія, що лежить в основі Вербної неділі, описана в усіх чотирьох Євангеліях. Ісус Христос в’їхав до Єрусалима на віслюку, а люди зустрічали Його як Царя: стелили під ноги одежу, махали пальмовими гілками й вигукували:
«Осанна Сину Давидовому!»
Цей тріумфальний вхід знаменував початок останнього тижня земного життя Христа — Страсного тижня.
Верба — символ життя
У східнослов’янській традиції пальмові гілки замінили на вербу — одне з перших дерев, яке пробуджується навесні.
Верба в українській культурі вважається символом:
- життя та оновлення,
- очищення від усього злого,
- захисту від хвороб і негараздів.
Саме тому вербові гілки освячують у церквах, а вдома зберігають цілий рік — за іконою або біля дверей.
Церковні традиції
У храмах у Вербну неділю правлять урочисті богослужіння, після яких священники освячують гілочки верби. Люди приносять їх додому, а в деяких регіонах збереглася й жартівлива традиція:
«Не я б’ю — верба б’є! За тиждень — Великдень!»
Так, легенько торкаючись один одного освяченою вербою, бажають здоров’я та очищення.
Підготовка до Великодня
Вербна неділя — це і своєрідний сигнал: до Великодня залишився тиждень, і час готувати душу та дім. Люди прибирають оселю, завершують піст, печуть паски та готують святковий кошик.
Сьогоднішній сенс свята
У наші часи, зокрема під час війни, Вербна неділя набуває ще глибшого змісту:
вона є нагадуванням про надію, силу віри та перемогу добра над темрявою.
Нехай освячена вербичка оберігає ваш дім, а душа зустріне Великдень у спокої й світлі!
