Уже віками ми українці відстоюємо нашу волю, незалежність і суверенітет. Ми боремося з режимами, які хотіли знищити нашу ідентичність, нашу культуру, нашу мову…
Якщо у 2014 році всі українці зрозуміли, що мордор лайно, то у 2022 році це дійшло до всього цивілізованого світу. 24 лютого після ракетного обстрілу по Україні і повномасштабного вторгнення по всій лінії фронту, частина населення, в більшості жінок і дітей, змушені були покинути Україну, деякі з них стали на допомогу країні як волонтери. Ворог не оцінив нашу любов до своєї країни і легковажно хотів захопити її за 3-4 дні. Але тут він зустрівся із опором сучасних героїв. Зараз діаспора українців допомагає нашим бійцям отримати необхідне спорядження для захисту своєї країни. Зокрема золочів’яни, які перебувають в Італії допомагають армії.



Після важкої дороги, яка тривала близько 36 годин, ми прибули в маленьке містечко К’яравалле. Італія приймала біженців з перших днів війни, але спочатку ніхто ще не знав, що варто робити, куди варто йти. На допомогу нам прийшли українці, яких ми зустріли в церкві. Також дізналися, що в багатьох італійських містах зараз відкриваються спільноти для збору гуманітарної допомоги. Українська діаспора оголошує збір, а потім власними силами відправляє фури в Україну.
Нам допомогла сім’я українки з Рівненщини й італійця. Вона разом із чоловіком обходила всі можливі служби для оформлення документів. Без допомоги людей, які вже проживали в країні, було неможливо обійтися. Один лиш мовний бар’єр надзвичайно ускладнював ситуацію. Під стінами посольства – нові знайомства. Кожен збирає інформацію й кожен її надає. У чатах WhatsApp багато повідомлень «сьогодні ходили оформляти медичну карту, для цього потрібно..», «можу прийняти сім’ю в себе, дзвоніть по номеру…», «наступного тижня виїжджає фура зі зібраними медикаментами, хто може завантажити машину?» і так далі. Здавалося б маленьке місто, не більше ніж наш Золочів, але докупи зібралися й всі разом поїхали на мітинг в підтримку України. Там я навіть встигла дати інтерв’ю за допомогою наших перекладачок, які кожен день борються в інформаційному просторі, тому що багато іноземців все ще не розуміють, що відбувається.
Зараз продовжуємо збирати гуманітарну допомогу, сортуємо й відправляємо. Наші проводять курси італійської, щоб допомогти іншим адаптуватися. Насправді кожного дня число тих, хто був змушений покинути свої домівки, збільшується, українська діаспора приймає всіх.