Портрет у творчості Рембрандта займає дуже важливе значення. Митець часто звертається до цього жанру, де характерним для нього є бажання зафіксувати світ почуттів і настроїв людини. Його композиції вирізняються свободою побудови, і виражають особливий, індивідуальний підхід до теми.
У портреті Рембрандта завжди цікавить психологічна виразність фігур, їх міміка, жести. Основні засоби виразності Рембрандта – портретиста – це світло і тінь.
В експозиції великого палацу Золочівського замку представлено дві картини, копії Рембрандта, здійснені невідомим художником. Це портрет «Вченого» та «Єврейська наречена», що походять зі збірки Любомірських. Оригінали цих портретів знаходяться в Королівському замку у Варшаві. Обидва полотна Рембрандт створює у 1641 році, у період так званої «творчої зрілості».
На цій картині художник подає поясне фронтальне зображення Вченого, що сидить за письмовим столом. Перед ним на дерев’яній підставці обшитій червоною тканиною знаходиться розкрита книга (фоліант) – символ знань і мудрості. У правій руці – перо. Світлом виділено обличчя і праву руку.
Його верхній одяг темного, майже чорного кольору, оздоблений хутром, та скріплений на грудях ювелірною застібкою. Таким же темним є його головний убір, тінь від якого падає на чоло мислителя.
Тут ми бачимо поважну, замислену постать Вченого з довгою сивою бородою. Його погляд направлено кудись у простір, голова і фігура злегка повернута у праву сторону. Художник відтворює класичну гармонію і спокій задуманого старця. Перед нами постає людина освічена, з багатим внутрішнім світом. Загалом портрет створює атмосферу внутрішнього спокою та глибинних роздумів.
Відомо, що у 1631 році Рембрандт вперше пише портрет «Вченого», де зображає дещо молодшого чоловіка, що сьогодні знаходиться в музеї Ермітаж в Санкт-Петербурзі. А у 1634 році ще один портрет «Вченого» (або так-званий «Раввін»), що зберігається у Національній картинній галереї в Празі.
Поряд із портретом «Вченого» у цьому ж залі маємо представлено ще одну копію Рембрандта – полотно під назвою «Єврейська наречена», оригінал 1641 року знаходиться також у Варшавському замку. Адже в 1639 році митець поселяється на межі єврейського кварталу в Амстердамі, де пише картини на замовлення його мешканців, які водночас стають постійними натурщиками художника.
Цікавість картини полягає в тому, що саме тут Рембрандт здійснює ілюзію двох рівнів, пишучи картину в картині: тендітна постать дівчини знаходиться ще в картині, а руки, сперті на чорну дерев’яну раму, створюють ілюзію виходу за межі полотна.
Невідомий художник створює дуже схожу копію, і зводить кольорову палітру до коричневого, червоного і чорного тонів, які в оригіналі є більш насиченими.
Перед нами поясне зображення юної дівчини, з приємним виразом обличчя, темними очима і доброзичливим поглядом, який випромінює невимушеність і ніжність.
Вона одягнена у красиву червону сукню, з широкими, пишними рукавами. Характерним доповненням до якої є ювелірне оздоблення під шиєю у вигляді двох ланцюжків. Тендітна голівка молодої особи прикрашена красивим широким беретом, спадаючими на плечі локонами волосся і сережками.
На чоло та очі дівчини падає тінь від берета, а м’яким світлом автор виділив її нижню праву половину обличчя, ліву руку і пальці правої руки.
У 1665 році Рембрандт пише ще одну картину під умовною назвою «Єврейська наречена», що знаходиться в національному музеї в Амстердамі. На тій картині художник зображає двох людей – подружжя. Достеменно не відомо ким є її герої. Деякі науковці вважають що це міг бути син Рембрандта – Тітус ван Рейн і його дружина Магдалена ван Лоо, дехто притримується думки, що це Старозавітні герої Ісаак та Ревекка. Але ці думки не мають підтвердження.
Можемо припустити, що обидва портрети «Вчений» і «Єврейська наречена» скопіював один і той самий художник, оскільки кольорова палітра двох полотен зведена до однакових темних тонів, так само як і темне тло картин, що майже зливається із постатями героїв. А також ідентичними є розміри цих полотен (102,3Х78,3).
Творчість Рембрандта має важливе значення для голландської і європейської культури XYII століття. Чоловічий портрет Рембрандта сповнений духовної сили, енергії, а жіночий – безпосередньості та спокійної простоти.