Тарас Батенко: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – причина десятки тисяч розлучень, нових боргів та впровадження тіньових схем по поділу спільного майна»

Впродовж останніх двох років на прийомах громадян левова частка звернень стосувалася питання соціального забезпечення та тарифної політики Уряду, зокрема, нарахування субсидій. Однак, найвідвертішими та «болючими» були звернення малозабезпечених громадян щодо порушення їх прав на соціальний захист внаслідок необдуманої фіскальної політики. Про це на своїй сторінці у  “Фейсбук” повідомив Народний депутат України Тарас Батенко.

“Зокрема, це стосується проблеми спроможності пенсіонерів та малозабезпечених категорій громадян сплатити щорічний податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відомі непоодинокі випадки коли подружні пари, які проживають спільно десятки років вимушені розлучатися та ділити майно, щоб мінімізувати розмір податку. Звернутися до Уряду щодо цієї проблеми мене змусило, зокрема, й письмове звернення мешканця міста обласного значення Новий Розділ Львівської області, який отримуючи мінімальне пенсійне забезпечення, перенісши десятки тяжких хірургічних операцій, вимушений брати кошти в кредит в банку для сплати цього податку за будинок, який він не отримав у подарунок від держави, а власними силами, своїми руками будував понад 10 років.

Як відомо, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є однією зі складових податку на майно і належить до місцевих податків, визначених ст. 10 Податкового кодексу України (ПКУ). Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу. Платниками податку на нерухомість є фізичні та юридичні особи (зокрема, і нерезиденти), які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 ПКУ). За неповнолітніх дітей – власників нерухомості податок сплачують батьки/опікуни.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів (пп. 266.4.2 ПКУ).
Однак, на практиці через розбіжність даних між контролюючими органами, органами місцевого самоврядування, соціального захисту та Пенсійного фонду України заручниками ситуації стають найбільш незахищені верстви населення (пенсіонери, малозабезпечені громадяни та інші), яким неправомірно нараховують цей податок на нерухоме майно, не враховуючи рівень їх доходів та соціального становища.

Також звертаю увагу Уряду на наступну проблему. Відповідно до ст. 126, 129 ПКУ за несвоєчасну сплату податку на нерухомість передбачений штраф. Так, при затримці сплати податку до ЗО календарних днів, розмір штрафу становить 10 % погашеної суми податкового боргу, при затримці більше 30 календарних днів, – 20 % погашеної суми податкового боргу. Після спливу строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня – в розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України. Що є також порушенням чинного законодавства, адже не враховано права громадян, яким затримують виплату заробітної плати чи виплату пенсійного/соціального забезпечення.

У зв’язку з вищезазначеним, для відновлення соціальної справедливості та конституційних прав громадян на соціальний захист, вирішив направити депутатський запит прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману з вимогою взяти цю справу під особистий контроль та:

1. Зобов’язати контролюючі органи, органи місцевого самоврядування, соціального захисту та Пенсійний фонд України здійснювати систематичну звірку даних для того, щоб уникати нарахування податку на нерухоме майно для громадян щодо яких не враховано рівень їх доходів та соціальне становище;
2. Розглянути можливість звільнити від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, громадян (пенсіонерів, малозабезпечених громадян та інших), які отримають доходи менші за встановлений прожитковий мінімум, шляхом розроблення та ініціювання Урядом відповідних законодавчих актів.

Про хід розгляду цього запиту буду інформувати надалі.” – йдеться у повідомленні Тараса Батенка.

Залишити відповідь