– Добрі люде є фсюде, – каже мій дідо, якому минуло 96, і прасує собі чорну, як рілля, сумну сорочку. B нагрудній кишені щось дзеленчить, ніби монети.Перший раз діда засудили на розстріл, коли йому було дев’ятнадцять.– Діду, а за шо?–Та як – за що?.. За Україну.Дідо старенький був упівцем. Я […]
Партнери
