Слова проростають – осінні квітки́ на осонні, зажинками сходить засіяний біль у мені; і десь під вікном безпритульні, як сироти, бродять ті ночі безсонні, настояні на полині. Бувало і так, що, крім слова, нічого немає, і наче немає й тебе, тільки зоряний біль; і раптом ти чуєш, як щось із […]
Партнери
