Літо чіпляється гостро – голка́ми шипшини, палить і душить цілунками визріле сонце, сохнуть на вітрі, злітають увись крепдешини, наче барвисті квітки на невидимій шворці… Ноги засмаглі, подряпини – ніжним пунктиром, губи – обвітрені й шерхлі – із присмаком моря, скапують дні гіркотою розлуки і горя, сумом повернень в далекі осінні […]