Залишки історії та людські останки із центру Золочева на смітник (відео)

12 квітня 2016 року на сміттєзвалищі у Золочеві, в землі вивезеній внаслідок ремонту із центру міста, було знайдено фрагменти старовинної кераміки, дубові палі та інші докази стародавності міста. Серед купи землі також було знайдено декілька фрагментів із людських останків. Історичну важливість цих куп на сміттєзвалищі помітив студент Тернопільського державного педагогічного […]

ГЕРБ І ТЕРИТОРІЯ

Патроном-опікуном Золочева у ХVІІ ст. вважали святого Яна. Це відомо з урядової печатки того часу. В гербі міста цей патрон не фігурує. Гербом міста Золочева визнано родовий герб Собезьких – Яніна, тобто срібнокоричневий щит на червоному фоні в обрамленні лаврового вінка. Золочів був приватним містом, а приватним містам не дозволялось […]

З села в місто

Від географічного розташування Золочева залежав розвиток подій і господарства в ньому. Через Золочівську землю проходив шлях татарських орд на Львів і далі на захід, напади яких любили відбуватись досить часто. Ті війни паралізували до певної міри економічний розвиток не тільки околиці, а й краю в цілому. Ординці, які з’являлися досить […]

ПЕРДУМОВИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ЗОЛОЧЕВА

З 1772 р. Золочів, як і вся Галичина, опинився під владою Австрійської імперії. Австрія намагалася замінити упарви міст і їх самоврядування на урядову владу. У результаті почався спад економіки в місті, понизився рівень культури. Поступово почали зникати лінії валів, ровів, окопів. Розвалились брами: Львівська, Тернопільська, Залозецька і Білокамінська. У пожежі […]

Історія меценатства на Золочівщині

Хочеться відзначити, що у Золочеві благодійна діяльність завжди знаходилась на значному рівні, всіляко заохочувалась і підтримувалась міщанами. Вже на початку ХVIІ ст. у місті існував будинок убогих для старців та інвалідів. У 1627 р. почалося будівництво шпиталю завдяки фінансовій допомозі Якуба Собеського, а пізніше Яна Собеського для 18 нещасних, безпритульних, […]

ЗОЛОЧІВ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ЗАМКУ

Хоч місто народилось на початку ХV ст., а у 1523 р. визнане адміністративним центром з власним судочинством і адміністрацією, привілєї при королі Сігісмунді І (1507 – 1547 р.р.) обмежувались двома пунктами: судовим і ринковим. У гроамоті Сігізмунда І від 1523 року був згаданий тільки війт, як представник міста, та судові […]