Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ІНФОРМУЄ
ОХОРОНА ПРАЦІ! До уваги роботодавців!

Проблема створення нешкідливих та безпечних умов праці існувала в Україні давно, про що свідчить статистика нещасних випадків: ще 15-20 років тому на виробництві гинуло близько 4 тисяч чоловік – у 1,6 разів більше ніж тепер.
Замовчування цієї гіркої істини внаслідок секретності, що панувала у системі, породжувало благодушність і халатність тих, від кого залежало її вирішення.
І на сьогодні у нас імовірність травматизму та професійних захворювань у 5-8 разів вище, ніж в інших промислово розвинених країнах європейського союзу.
Стан охорони праці залишається незадовільним.
Проблема виробничого травматизму є дуже гострою – щорічно на виробництві травмується близько 50 тисяч чоловік, з них 1,5 тисяч гинуть, понад 3,5 тисяч отримують професійні захворювання.
Через непрацездатність щорічно втрачається 2,5-3 мільйона людиноднів, середня важкість кожної травми досягає 25 людиноднів непрацездатності. Однак і ці показники не дають достатньо об’єктивної картини, оскільки не слід забувати, що ми маємо за умов систематичного спаду виробництва.
Спостерігаючи стійку тенденцію зниження загальної кількості нещасних випадків на виробництві по Україні бачимо, що рівень травматизму в агропромисловому комплексі країни залишається високим, темпи його зниження низькими, а у деяких регіонах навіть є ріст цих показників Тут трапляється найбільша кількість випадків зі смертельними наслідками – 33% від загальної кількості.
По загальному травматизму АПК займає друге місце – 22,8 % від загальної кількості потерпілих. Якщо виходити з того, що кількість працюючих становить лише 28% від загальної кількості зайнятих у народному господарстві України, то питома вага травматизму у цій галузі значно збільшується.
Тому зрозуміло, що охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров’я, а тим більше життя — те і інше дається лише один раз.
Необхідно пам’ятати, що через нещасні випадки та аварії на виробництві гинуть не просто робітники та службовці, на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все люди — годувальники сімей, батьки та матері дітей.
Окрім соціального, охорона праці має, безперечно, важливе економічне значення — це і висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо.
За розрахунками Німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їх попередження.
В Україні, враховуючи мізерні витрати на заходи з охорони праці, ця різниця ще більша.
Фахівці Міжнародної організації праці (МОП) підрахували, що економічні витрати, пов’язані з нещасними випадками, складають 1% світового валового національного продукту. На ці кошти, орієнтовно, можна забезпечити харчування протягом року близько 75 млн. людей.
Технічний прогрес постійно, мов тінь, супроводжують техногенні аварії та нещасні випадки.
За статистичними даними МОП кількість нещасних випадків на виробництві у світі неухильно зростає, і становить на теперішній час приблизно 125 млн. щорічно.
Рівень травматизму і профзахворюваності значно вищий у країнах, що розвиваються, ніж у промислово розвинених державах. Так, у країнах Європейського Союзу щорічно жертвами нещасних випадків і профзахворювань стають близько 10 млн. чол., з них майже 8 тис. гине.
В Україні щоденно на виробництві травмується в середньому 140-180 чоловік, з них 20 стають інвалідами, а 4-5 гинуть.
Статистичні дані свідчать, що:
– кожні 3 хвилини внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання у світі помирає одна людина;
– в Україні внаслідок травм кожні 5 годин помирає одна людина; – кожної секунди у світі на виробництві травмується 4 людини;
– в Україні кожні 8 хвилин травмується одна людина;
– кожного місяця у світі на виробництві травмується така кількість людей, яка дорівнює населенню Парижа.
Міжнародне бюро праці встановило, що в середньому в світі на 100 тис. працюючих щорічно припадає приблизно 6 нещасних випадків зі смертельними наслідками.
В Україні цей показник майже вдвічі вищий.
Однак, слід зазначити, що показники стану охорони парці суттєво відрізняються за окремими галузями промисловості.
Високо травмонебезпечною в нашій країні є вугільна промисловість.
Так, на кожний мільйон тонн видобутого вугілля гине в середньому 5 шахтарів. У США цей показник у 100 разів нижчий, а в Росії – у 3,8 рази.
На думку іноземних фахівців, які за програмою МОП проводили дослідження в Україні, велика кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками пояснюється п’ятьма основними причинами: незадовільною підготовкою робітників і роботодавців з питань охорони праці; відсутністю належного контролю за станом безпеки на робочих місцях та виконання встановлених норм; недостатнім забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту; повільним впровадженням засобів та приладів колективної безпеки на підприємствах; спрацьованістю (у деяких галузях до 80%) засобів виробництва.

Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників

Усі зміни, які відбуваються в житті та праці жителів сільської місцевості, призводять до багатофакторних і неоднорідних навантажень.
У останні роки рівень професійної захворюваності в Україні підвищився з 1,2 до 1,9 особи на 10 тис. працюючих за рахунок збільшення кількості потерпілих більше ніж у 1,5 рази.
В умовах підвищеного рівня шуму під час роботи перебувають до 30% працівників сільського господарства, вібрації — до 20%, високої запиленості — до 17%, загазованості — до 13%, високої температури повітря — до 10%.
Навіть на сучасних тракторах і самохідних сільськогосподарських машинах повітря робочої зони забруднено пилом, відпрацьованими газами, частками пестицидів, мінеральних добрив.
У тваринницьких приміщеннях рівень шуму перевищує допустимий на 3—10 дБ, швидкість руху повітря — в 1,2—1,6 разу, вміст аміаку — до 5 разу, концентрація пилу — у 3 — 10 разів, вміст у повітрі антибіотиків, які використовують як стимулятори росту у 5 – 7 разів, кількість мікроорганізмів коливається від 20 тис. до 1 млн. у 1 м3 повітря.
Несприятливу дію шкідливих факторів виробничого середовища на здоров’я працівників і викликані ними професійні захворювання можемо розділити на п’ять груп:
1. Захворювання, викликані фізичними факторами (нагрівання чи охолодження, мікроклімат, шум, вібрація та ін.).
2. Захворювання, викликані дією хімічних факторів органічного пилу.
3. Захворювання, викликані дією біологічних факторів.
4. Захворювання під дією психофізіологічних шкідливих факторів (фізичного на-вантаження, а також одноманітних, часто повторювальних рухів, вимушеної пози).
5. Захворювання шкіри алергійного і не алергійного характеру.
До групи фізичних факторів відносяться:
– рухомі машини та механізми;
– незахищені рухомі елементи виробничого обладнання, пересувні вироби, заго-товки, матеріали;
– підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;
– підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів; підви-щена або знижена температура повітря робочої зони;
– підвищений рівень шуму, вібрації, інфразвукових коливань, ультразвуку;
– підвищений або знижений барометричний тиск в робочій зоні та його різка зміна;
– підвищена або знижена вологість повітря, його рухомість, іонізація повітря;
– підвищений рівень іонізуючих випромінювань в робочій зоні;
– небезпечний рівень напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може відбутися через тіло людини;
– підвищений рівень статичної електрики, електромагнітних випромінювань;
– підвищена напруженість електричного і магнітного поля;
– відсутність або недостача природного світла;
– недостатня освітленість робочої зони;
– підвищена яскравість світла, занижена контрастність;
– пряма та віддзеркалена блисткість;
– підвищена пульсація світлового потоку,
– підвищений рівень ультрафіолетової та інфрачервоної радіації.
До групи хімічних факторів відносяться такі підгрупи:
а) за характером дії на організм людини
– загально-токсичні, діючі на центральну нервову систему, кров та кровотворні органи (сірководень, ароматичні вуглеводи, оксид вуглецю, бензол, наркотики, спирти, кофеїн та ін.);
– подразнюючі, тобто діючі на слизову оболонку очей, носа, верхні дихальні шляхи та легені, шкіряний покрив (пари лугів та, кислот, оксиди азоту, аміак, сірчаний ангідрид та ін.);
– сенсибілізуючі речовини, які після відносно нетривалої дії на організм викликають підвищену чутливість до них, наступна дія незначної кількості цієї речовини призводить до швидкого розвитку реакції, що спричиняє шкірні захворювання, астматичні явища, захворювання крові (ртуть, альдегіди, ароматичні нітро-, нітрозо- та амін- об’єднання);
– канцерогенні, які викликають утворення злоякісних ракових пухлин, це широко застосовувані в промисловості продукти перегонки нафти, сажа, дьоготь, кам’яновугільна смола та інші;
– мутагенні, які викликають порушення генетичної клітини, що позначається на його потомстві (сполука ртуті та свинцю, оксид етилену);
б) за шляхом проникнення в організм людини
– дихальні шляхи, шлунково- кишковий тракт, через шкіряний покрий.
До групи біологічних шкідливих виробничих факторів відносяться об’єкти, дія яких на працюючих викликає захворювання
– мікроорганізми (бактерії, віруси), спірохети (тваринні та рослинні).
Група психофізіологічних шкідливих та небезпечних виробничих факторів за характером дії ділиться на фізичні (статичні, динамічні, гіподинамічні) і нервово-психічні перевантаження, які виникають від розумової перенапруги, монотонності праці та емоційних факторів.
Шкідлива речовина – це речовина, яка при контакті з організмом людини в разі порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення в стані здоров’я, виявлені сучасними методами як в процесі роботи, так і в подальшому житті теперішнього і наступного поколінь.
Шкідливі (отруйні) речовини, які застосовуються в промисловості при неправильній організації праці, виробництва та певних профілактичних заходів, можуть надати шкідливого впливу на здоров’я людини, призвести до гострих або хронічних отруєнь та професійних захворювань. Гостра форма захворювань виникає при короткостроковому впливові на організм шкідливих речовин високої концентрації, хронічна – при довгостроковому впливі таких концентрацій шкідливих речовин, здатних накопичуватись в організмі.
Отруєння шкідливими речовинами можливе тільки при їх концентрації в повітрі робочої зони, що перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин.
ГДК – це такі концентрації, які при щоденній праці (окрім вихідних) протягом зміни і протягом всього трудового стажу не викликають у працюючих захворювань або відхилень в стані здоров’я як в період праці, так і в подальші строки життя теперішнього та наступних поколінь.
В кожному виробничому середовищі на організм людини одночасно можуть діяти декілька шкідливих факторів, які або взаємно компенсуються, або накладаються один на жодний, шкідливо впливаючи на здоров’я людини.
Правильно організований в санітарно-гігієнічному відношенні трудовий процес повинен виключати вплив шкідливих факторів на працюючих.
Будемо здорові. Бережімо себе!!!

Страховий експерт з охорони праці
Золочівського відділення управління
виконавчої дирекції ФСС України
у Львівській області
Л.С.Зигмунт

2 2
Happy
Happy
0 %
Sad
Sad
0 %
Excited
Excited
0 %
Sleppy
Sleppy
0 %
Angry
Angry
0 %
Surprise
Surprise
0 %
Next Post

На період карантину діє мораторій на перевірки

Буськe управління ГУ ДПС у Львівській області інформує, що Законом України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби»,  підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу […]