В п’ятницю напередодні свята Пасхи розіп’яли Ісуса Христа.
За давніми українськими та християнськими традиціями люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви.
У Страсну п’ятницю обносять плащаницю тричі навколо церкви. В огорожі біля церкви в кілька рядів стоять люди, по-святковому одягнені, і панує спокійний урочистий настрій.
На Галичині в Страсну п’ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев’яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев’яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу. В момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціальними ручними калатальцями.
Повернувшись із церкви, родина звичайно сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п’ятницю — пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками.
Ні шити, ні прясти в Страсну п’ятницю не можна. Великий гріх рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. Колись наші господині в селах робили в цей день дві роботи: пекли паски (зазвичай це і робили саме у Страсну п’ятницю) та садили капусту — вважалося, що це робити можна, не гріх. За народним віруванням, у Страсну п’ятницю не можна співати — гріх. На Херсонщині кажуть, що хто співає в Страсну п’ятницю, той на Великдень буде плакати.
Страсна п’ятниця — найскорботніший день року, коли згадуються страждання Ісуса Христа на хресті за людський рід.
