З другої чверті XVII століття класицизм набуває провідного значення у французькому живописі. Найбільшим представником французького класицизму є Ніколя Пуссен. Народився він в 1594 році в нормандському містечку Анделі. Вже в молодості одержав непогану загальну освіту і тоді ж почав вчитися живопису. У 18 років відправився в Париж, де продовжив заняття під керівництвом відомого на той час портретиста Ван Елі, а потім і в інших майстрів. В Луврі, він копіював полотна італійських художників епохи Відродження і це допомогло йому вдосконалити техніку.
У цей період Пуссен знаходить визнання. Пізніше художник їде до Риму, де знайомиться з творчістю Да Вінчі і Мікеланджело Саме в цей період його творчість набуває рис класицизму.
У 1639 році на запрошення кардинала Рішельє Пуссен знову приїжджає в Париж, прикрасити галерею у Луврі. Через рік він стає головним художником при дворі Людовіка XIII.Але інтриги придворної еліти , змусили художника повернутися в Рим. Помер художник восени 1665 в Римі.
Творчість Пуссена справила величезний вплив на розвиток французького класицизму і взагалі європейського мистецтва. Його полотнами досі захоплюються мільйони відвідувачів десятків музеїв світової величини – Ермітажу, Лувру, Дрезденської і Лондонської Національної Галерей та інших.
В експозиції Великого палацу представлена копія картини Пуссена «Спляча Венера», яку виконала талановита українська художниця Ольга Дядинюк у 1930р. Ольга Дядинюк, з роду Козакевичів – визначна мисткиня-малярка. Народилася вона в 1903 р. в Самборі на Львівщині. Навчалася в мистецькій школі Олекси Новаківського. Згодом емігрувала до Німеччини, а у 1949 р до США де й померла у 2004 р.
Один з найбільш привабливих образів – “Спляча Венера” Пуссен написав близько 1630 року. Оригінал картини знаходиться в Дрезденській галереї. Мотив цієї картини – зображення зануреної в сон богині в оточенні прекрасного ландшафту – бере початок в часи венеціанського Ренесансу. Однак в даному випадку художник перейняв від майстрів Відродження не ідеальність образів, а їх величезну життєву силу. У картині Пуссена зображена богиня в образі юної дівчини, з рожевим від сну обличчям, стрункою витонченою фігурою. Її образ настільки природний, наповнений інтимністю почуттів, що ніби вихоплений прямо з життя. На полотні «Спляча Венера» богиня кохання представлена земною жінкою, залишаючись при цьому недосяжним ідеалом.
Разом з тим Венера Пуссена – це прекрасне породження природи, яка її оточує. ЇЇ красою милуються молоді пастухи. За контрастом з безтурботним спокоєм сплячої богині ще сильніше відчувається грозова напруга спекотного дня. Панівний в картині коричневий, насичений темним золотом тон як би концентрує в собі напругу, яким насичений пейзаж. На цьому тлі особливо красиво виділяються відтінки оголеного тіла богині.
Художник воскрешає світ античних міфів, де смагляві сатири, стрункі німфи і веселі амури зображені в єдності з природою. Ніколи згодом в його творчості не з’являються такі безтурботні сцени, такі чарівні жіночі образи.
