«Смачного» читання «Теплих історій до кави»

Багато людей люблять вранці пити каву. Часто ми п’ємо її у компанії із цікавими людьми. Книжка «Теплі історії до кави» потрапила мені у руки випадково від подружки, яка придбала її на книжковому ярмарку. Оскільки, як і подружка, так і я, любимо частувати цей напій, то переглянути її, я не втрималась. Так потрапили на презентацію книжки «Теплі історії до кави».
Надійка Гербіш – авторка незвичайних та цікавих оповідань про каву, надзвичайно проста, однак неординарна особистість. Недаремно кажуть, що найпростіше – геніальне. Роботу над книжками авторка розпочала у свої 18 років, коли з’явилось бажання перекладати улюблених авторів. Минулого року писалось багато оповідань, так і виникла ідея видати книжку. Це історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, багато мрій і не менше спогадів. Герої цих історій – прості жителі, друзі авторки, щирі й справжні. У кожне оповідання Надійка Гербіш вкладала усю свою душу, більшість з них були опубліковані на блозі про речі, які зачіпали авторку. Згодом вони збирались в один файлик і вийшли під назвою «Теплі історії до кави».
Серед оповідань – «Вокзальна кава», яке стало підсумком проведеного минулорічного літа. Із нього авторка взяла шматок і перенесла в книжку. «Давно була проблема: що я більше люблю чоловіка чи дорогу? Час пройшов і я визначилась. Тому й оповідання закінчується словами «коли ти закохана в Чоловіка, то навіть Великий Шлях не може відволікти тебе від думок про нього», – розповідає Надійка. Кожне оповідання написане простою мовою, бо ж сама авторка не любить помпезності.
«Теплі історії до кави» наповнені великою кількістю світлин із Львова, мандрів, теплих улюблених шкарпеток авторки, є колажі, де об’єднана Америка та Німеччина і, звичайно, фото із кавою. Лише до «Стамбульських оповідань» спеціально робились фото. У Стамбулі писалось оповідання, коли навколо було багато людей. Пишучи багато, натирався мозоль, й тоді Надійка Гербіш починала фотографувати. Авторка розповідає: «Більшість фотографії робились в інші дні. Потрапили в книжку, бо там є кава, яку я дуже люблю. Та більше люблю не саму каву, хоч п’ю, пишу, фотографую її часто, а те, що є за кавою. Тому й скомпонувати світлини та оповідання було дуже просто».
Над самою назвою авторка теж думала дуже довго. Хотіла, щоб книжка називалась «Кавові історії» або «Історії до кави». Потім захотілось додати якийсь епітет. Ним став слово – «теплі». Знайомі Надійки відмовляли її від цього епітету, бо говорили, що якщо є в реченні слово кава, то додавати слово теплі було б не правильно. Та авторка надзвичайно наполеглива, не змінили свої ідеї. «Якщо у Відні вважають, що холодна кава додає краси, то чому історії не можуть бути теплими», – каже Надійка.
«Теплі історії до кави» – це оповідання, які спонукають читача плакати, сміятись та не залишать будь-кого байдужим. Саме у цьому полягає завдання книги. То ж «смачного» усім читання «Теплих історій до кави».
Мар’яна Сич
Фот: Meлissa Жаботинська

Залишити відповідь

Next Post

До відома пасажирів маршруток!

В зв’язку із зміною автостанції тимчасово  буде змінено розклад автобусів на Тернопіль від ТЦ “Надія” –  6:50; 8.20; 11:00; 11:40; 16:40; Відправка зі старої автостанції на Тернопіль:  6:00; 8:55; 9:25; 10:00; 12:40; 15:30; 18:00; 18:25   Дирекція автостанції просить вибачення за тимчасові незручності. Читайте також: Розклад руху автобуса”Золочів-Львів” Розклад руху […]