Одвічна проблема шкідливих звичок та нездорового способу життя, особливо серед молоді, з кожним роком стає все актуальнішою.
В Україні активно боряться з проблемою куріння: ціни на цигарки збільшуються, палити дозволено лише у спеціально відведених місцях, реклама сигарет заборонена. Проте, незважаючи на все, курців у державі надзвичайно багато!
Не менше хвилює проблема алкоголізму. Особливо жахливим є жіночий алкоголізм. Адже якщо від жінки відчувається аромат, нехай навіть найвишуканішого вина, навряд чи це є похвальним.
Зазвичай, людина починає вживати слабоалкогольні напої і навіть не помічає, як вони змінюються, на куди міцніше спиртне. Причому алкоголік, зазвичай, заперечує свою залежність і впевнений, що в будь-який момент, може припинити вживати алкоголь. Хоча, нажаль, таке твердження є далеким від істини.
Наступна річ є не просто шкідливою звичкою, а трагедією! Йдеться про наркотики. Кожна людина знає – наркотики викликають залежність. Але все одно, велика кількість, особливо молодих людей, вирішує їх спробувати.
Наркомани знаходяться в зоні ризику. Наприклад, люди з наркотичною залежністю часто заражаються СНІДом. До тих хто має це жахливе захворювання, також відносяться молоді люди, які ведуть аморальний спосіб життя. Сучасна молодь не намагається побудувати серйозні стосунки і пізнати один одного морально, а натомість «мріє» про інтим на першому побаченні. Внаслідок цього, народжуються заражені СНІДом немовлята. Ці невинні діти, щойно пізнавши життя, вже чекають на смерть…
Жорстокість у світі, чому так стається?
Вмираєш від СНІДу, а світ ще й сміється.
Показують пальцем і сиплять образи,
Тебе всі цураються наче зарази.
Говорять, що ти наркоман чи повія,
А в твоїм серці вщухає надія.
На те щоб дожити життя це щасливо,
Лише залишається вірити в диво.
Ще кілька місяців, днів, хоч годину,
Щоб відчути в собі повноцінну людину.
Побачити внуків, стареньким померти,
Та не від СНІДу – своєю смертю.
Ти думаєш: «Боже, чому це зі мною?!»
І серце твоє обливається кров’ю.
Хоч ти ще дитина та тіло вмирає,
Життя твого свічка уже догоряє.
Додому впадає сльоза за сльозою,
Питається мама : «Що сталось з тобою»
Та що відповісти ти просто не знаєш.
Хай мама не знає, що ти помираєш,
Хай краще не знає, хай буде щаслива.
Її помирає єдина дитина.
Уже залишається часу так мало,
Смеркається вже, хоч не довго світало.
Прощається з світом, із сонцем, з зірками,
Чому доля не справедлива із нами?
Земля твоя рідна тебе обійме,
І все, що було в цьому світі мине.
В кам’яному ложі солодко спати,
Від горя ридає твоя люба мати.
Жорстокість у світі, чому так стається?
Вмираєш від СНІДу, а світ ще й сміється…
Марта Почонтик
