Що потрібно знати заробітчанам про призначення пенсії

На сьогоднішній день доволі часто заробітчани стикаються із проблемою, коли вони втрачають право на призначення пенсії в Україні. Вони або працювали в іншій державі неофіційно, або працювали в тій країні, з якою Україна не уклала угоди про соціальні гарантії, або якщо й працювали легально в державі, що має угоду з Україною, то не потурбувались про необхідні документи.

Тож що потрібно знати тим, хто збирається працювати або вже працює за кордоном?

Перше, про що потрібно пам’ятати в будь-якому разі – це страховий стаж. Якщо після роботи за кордоном ви маєте намір жити в Україні, то маєте знати й про те, що пенсію вам призначатимуть за українськими законами. Тому для права на її призначення потрібен страховий стаж. І тут, залежно від країни, в якій ви працювали, є нюанси.

Для забезпечення соціальних гарантій своїх громадян, зокрема на пенсійне забезпечення, Україна укладає відповідні угоди з іншими країнами. Сьогодні їх більше двадцяти. Це держави колишнього Радянського Союзу і держави СНД (Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Російська Федерація, Молдова, Грузія, Азербайджан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан), держави Прибалтики (Латвія, Литва, Естонія), держави ближнього та далекого зарубіжжя (Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Іспанія, Португалія).
Частину цих угод, а саме угоди з країнами колишнього Радянського Союзу, укладено за територіальним принципом, частину – за пропорційним.

Територіальний принцип передбачає, що стаж, якого людина набула, працюючи в цих країнах, зараховують і в Україні. Суть пропорційного принципу, за яким Україна співпрацює з іншими державами у тому, що Україна окремо нараховує людині пенсію за “український” стаж згідно зі своїм законодавством, а інша держава нараховує пенсію за частину “свого” стажу за своїми законами. Для визначення права особи на пенсію буде взято до уваги стаж іншої держави. І якщо пенсіонер проживає в Україні, інша держава пересилає йому свою частину коштів в Україну і навпаки, якщо пенсіонер живе в іншій країні, то Україна переказує кошти за місцем проживання.
Тобто якщо ви працювали в країнах колишнього Радянського Союзу, наприклад, у Росії, Казахстані чи Узбекистані, а на пенсію виходите в Україні, також пропрацювавши тут певний період, то “закордонний” стаж вам додадуть до “українського”. І в підсумку потрібно буде мати достатню кількість стажу для призначення пенсії, зокрема у 2019 році це 26 років. Але треба пам’ятати й про те, що щороку кількість стажу, необхідна для призначення пенсії, збільшуватиметься (2020 року це буде 27 років, 2021-го – 28 років), доки страховий стаж досягне 35 років.
Тож для підтвердження свого стажу роботи в цих країнах потрібно мати документи. У разі потреби Пенсійний фонд допомагає майбутнім пенсіонерам в отриманні відповідних документів, надсилаючи запити в ці країни. З іншого боку, треба бути готовим і до того, що інформацію з документів, які ви надаєте, у Фонді також будуть перевіряти через запити.

Золочівський відділ обслуговування
громадян (сервісний центр) головного
управління Пенсійного фонду України
у Львівській області