Що дає нам надію?

А що таке надія взагалі? Вікіпедія каже, надія – це емоційне переживання, відчуття, емоція, що виникає при очікуванні суб’єктом бажаної події. Формується внаслідок пізнання суб’єктом причин, що обумовлюють очікувані події. Інше означення – це віра в позитивну, з точки зору суб’єкта, розв’язку ситуації, що склалась у його житті.

Буває, що дуже часто в житті не вистачає цієї емоції, для того, щоб зробити якийсь важливий крок чи прийняти рішення, особливо коли потрапив у якусь важку життєву ситуацію.

Людина не може жити без надії, і тому кожен шукає якесь своє особисту, індивідуальну, зрозумілу тільки  йому думку, яка допомагає жити і продовжувати боротися.

В мережі є декілька англомовних сайтів, на яких люди пишуть про те, що дає їм надію. Ось декілька повідомлень звідти:

Моя подруга втратила батька в цьому місяці. На шкільному шоу талантів вона співала пісню на його честь. Коли вона почала плакати і не змогла більше продовжити співати, більша половина залу встала і співала пісню разом з нею, допомагаючи їй закінчити.

***

4 місяці назад в мене діагностували облисіння. Через місяць я втратила все волосся. Мені було страшно йти до школи, тому що я думала всі будуть глузувати з мене. Наступного ранку я почула стук у двері і відчинила, на ганку стояли десять моїх друзів с повністю поголеними головами. Двоє з них були дівчатками! Вони мої найкращі друзі назавжди. Ось що дає мені надію.

***

Мій дідусь був у лікарні і йому залишалося жити 12-14 годин. Всі приходили для того, щоб попрощатися з ним, знаючи, що він все одно не зможе відповісти. Я зайшла в палату коли прийшла моя черга. Я його єдина онучка. Коли він почув мене, він відкрив очі, посміхнувся і назвав моє ім’я. Він прожив ще два місяці. Ось що дає мені надію.

***

Сьогодні в переповнений автобус зайшла бабуся з дуже важкими сумками. Не було ні одного вільного місця, але маленька 4-річна дівчинка встала і запропонувала їй місце. Доброта, непідвласна віку, дає мені надію.

***

Я їхав у автобусі, коли бездомний сів на сидіння  біля мене. Він побачив, що я дивлюся на букет квітів, які він тримав у руках, і сказав, що це для його дружини, тому що у неї сьогодні день народження. Коли він вийшов з автобуса, він пішов на кладовище і поклав квіти на могилу своєї дружини. Любов, яка ніколи не помирає, дає мені надію.

***

Хлопець, якого я знала в школі, завжди приносив дві дюжини троянд на День Святого Валентина. Він давав по одній троянді кожній дівчині, у котрої, як він точно знав не було свого Валентина. Він знав, що кожна дівчина, повинна відчувати себе особливою. Я була однією з цих дівчин. Ми одружені вже три роки. Він дає мені надію.

***

21 рік назад вагітна жінка Карла пішла до лікаря, котрий сказав їй, що в неї народиться розумово відстала дитина, ймовірно з синдромом Дауна. Цей лікар просив її зробити аборт, але вона відмовилася. В серпні мені буде 21, і я ідеально нормальний. Моя мама завжди дає мені надію.

***

Два дні назад мій брат загинув в автокатастрофі. Він йшов додому увечері і побачив молоду дівчину, яка йшла по дорозі, і п’яного водія, котрий їхав прямо на неї. Він підбіг і спихнув її  з дороги. Вона почуває себе добре. Мій брат герой, його будуть пам’ятати завжди. Деніел ти даєш мені надію.

***

Сьогодні вранці я дізналася хто косив мій газон кожну неділю, після того як помер мій чоловік. Це була моя 12 річна сусідка Офелія. Її сім’я зараз також переживає фінансові труднощі. Вона робила це кожну неділю, за своїм бажанням. Її доброта дає мені надію.

***

Я була в депресії і хотіла покінчити життя самогубством. Я навіть зробила список, в якому написала причина жити і померти. Здається, бік з “причинами для смерті” був набагато довшим. Я завжди носила цей листок в кишені. Одного разу, я залишила його на парті. Наступного разу,  коли я знайшла листок і розгорнула його, там було написано “Ти надто гарна, щоб помирати”. Вони дають мені надію.

Джерело:  teenbloog.org.ua

Залишити відповідь

Next Post

Савчук Стефанія

Савчук Стефанія, уроджена Герицька ( 1899 — ?) — громадська діячка й педагог. Народилоась у місті Золочів (Галичина). З 1924 року мешкала у Канаді. Співзасновниця Організації Українок Канади імені Ольги Басараб, довголітній член її управи (1964 — 72 гол.) і репрезентантка в Національній Раді Жінок Канади. Співзасновниця СФУЖО, у 1956 — 1972 роках — заступниця голови, […]