Розрубуй шви, маски зривай,
Тут правди по коліна.
Брехливо грають ці скрипки,
По смерті Арлекіна.
Понизав тон і Лір Король
За другом Арлекіном.
Тепер уже пехтить вогонь
Його холодним тілом.
Іржа давно накрила світ
Та він ще мав надії.
Приносив сміх, він чорний кіт.
Та вкрали в нього мрії.
Його убив старий лялькар,
З людьми він як з ляльками.
Бо Арлекін ще той бунтар,
Та ще й не під нитками.
Ниток лялькарських не боявся,
Тримавши кров’ю волю
І завжди смертю призирав
Маріонеток долю.
Толік Охович
