«Різдвяний передзвін» у Вороняцькій школі (відео)

І знов Різдво… Багато століть тому, у небесах спалахнула Вифлеємська зоря, що віщувала прихід у світ любові, чистоти, віри й надії. Щороку відблиск цієї зірки запалює в будинках різдвяні свічі і в чистому голосі молитви, що летить угору, прозорий дзвін будить в наших серцях віру у добро та любов.
І знов Різдво…
О, скільки раз, являлося посеред нас
Неначе казка, щастя мить…
З подвір’я сніп входив до хати, вставав в кутку і колосками щось шепотів…
Засяла під вікном звізда і залунала коляда…
І знов Різдво! Одне з найсвітліших та найкрасивіших християнських свят, яке приходить у світлі зірок, у сяйві свічок та в супроводі щирої колядки. Різдво – це улюблене свято, до якого готуємось завжди радісно та натхненно.
Різдво прийшло і у Вороняцьку школу I-III ст. А саме 27 грудня 2013 р. – в першу річницю святкування відкриття нової школи, відбувся звітний концерт дитячого хору – керівник вчитель музики Мельник Неля Йосипівна.
«Різдвяний передзвін» – концерт у якому приймали участь вихованці вокальних ансамблів молодшої та старшої груп, до яких входять учні 2-11 класів.
Розпочалося свято із вступного слова керівника хору. Концерт складався з декількох частин, охоплюючи майже усі етапи традиційних народних святкувань: «Звіздарі», «Ангелята», «Три царі», «Щедрик», «Маланка», «Коза» . Переходами від одного до іншого обрядового дійства слугували музичні та театральні вставки – сцени з життя української родини напередодні Різдва. Так , роль господині майстерно зіграла учениця 11 класу Копча Орися, роль господаря –Мельник Андрій.

Із захопленням глядачі сприйняли сцену «Три царі». Героями цієї вистави були: Ангел (Мельник В.), Чорт (Яворницький В.), Пастушок (Разик Д.), Царі (Волинець В.,Стельмах Р., Гнатишин Н.) та улюбленці публіки – Мойша (Гавур Т. ), Сара (Станіславська Х.), Біда (Лилик В.), Циганка (Лилик О.)
Власне, вперше були відтворені давно забуті у нашій місцевості різдвяні обряди «Маланки» та «Кози». Бо Різдво – чудове свято, в якому з’єдналися християнські традиції з обрядовістю язичництва. Саме така єдність зробила це свято справді народним, веселим, таким, що запам’ятовується надовго.
За народними віруваннями, саме відвідування двору маскованими парубками на чолі з “Маланкою” приносило щастя. Цей сприятливий вплив мав виявитися у двох основних сферах — господарській діяльності і шлюбних стосунків. До хати “маланкарі” заходили, лише отримавши дозвіл господарів , бо“Маланка” робить усе навпаки: сміття підмітає від середини хати під стіл, удаючи, що прибирає ліжко, розкидає подушки, розливає воду …Прекрасно зіграли ролі Маланки та Мелани учні 10 класу Саврас Володимир та Сорока Степан, тим самим назавжди полоними серця своїх прихильників – глядачів.
Коза – уособлювала родючість, життєдайну силу. Водячи Козу на Різдво ( в деяких місцевостях під час щедрування) від господи до господи, наші предки намагалися не тільки заворожити врожай на майбутній рік, а й відродити (разом з народженням нового року) добру енергію для цілого роду. Головними героями цієї сцени були: Коза( Горчаківська Н), Дід (Дубно Ю.), Циган( Джегур М.), Циганка (Лилик О.), Котик (Барабаш В.), Чорт (Яворницький В.), лікар (Ружицька З.).
Уявити різдвяне святкування без пампушків неможливо. Ці солодкі символи Різдва є однією з дванадцяти страв різдвяного столу, якими охоче ласують дорослі та малі. Так, збагатити наше різдвяне частування та провести «Свято Пампуха» допомогли вороняцькі господині з родин учнів Ольги та Вероніки Лилик , Назара та Ірини Гнатишин, Марти Суханової, Татяни Павлини . Майже кожна вороняцька родина дотримується традицій, ревно їх оберігає, що дає змогу кожному відчути атмосферу дійсно родинного свята. Бо Різво – це особливий час, коли кожного переповнює почуття добра, прощення та поваги один до одного. Це свято єднання, любові та доброї волі.
У виконанні дитячого хору на високому вокальному рівні прозвучали колядки та щедрівки: «Нова радість стала», «Свята ніч», «Ясна зоря», «Три славнії царі», «Щедрик», «Гиля, гиля на Василя», «Щедрий вечір всім нам», «А ми люди подорожні», «Добрий вечір, тобі пане господарю», «Добрий вечір вам», «Козуню-любуню», «Пахне світлиця», « Слава, нашим господарям», які доповнювали та підкреслювали сюжетну лінію всієї вистави.
Свято відзначили оригінальністю сценарію, влучним підбором та грою акторів, вдалим музичним наповненням.


До всіх присутніх з привітаннями звернувся отець Михайло Смолінський.
Закінчився «Різдвяний передзвін» подячним словом заступника директора Гавур Г.М. до учасників дитячого хору та керівника.
Кажуть, що справжнє свято Різдва не достатньо побачити. Його потрібно відчути . Воно завжди особливе та незвичайне. Це час, коли все навкруги наповнює атмосфера духовності, традицій, святкових заходів та емоцій, які неодмінно залишаються у серці кожного.
Неля Мельник


Залишити відповідь

Next Post

Руслана Лижичко: Звернення до українців

“Хочу звернутися до всіх українців. У переддень Різдва, коли я готувалась з нашим Львівським хором до виходу на сцену в Битві Хорів, якісь провокатори інсценували звернення від мого імені на якомусь невідомому мені сайті. Це не мої слова, і хто мене знає, розуміє, що я на таке не здатна ні […]