Про підкуп виборців із вуст юриста

Попри те, що кожен із нас уже втомився від розмов про політику і дешевих передвиборних обіцянок, сьогодні, як ніколи, важливо усвідомити, що ми маємо реальний шанс щось змінити. Кажуть, тому, хто стукає, рано чи пізно відчинять. Відтак, нам, українцям, — тим, які все життя захищають свою державу, — варто таки зробити крок назустріч майбутньому. Цей крок не може бути хибним, адже на карту поставлено не тільки наш добробут, нашу свободу і наші права, а й перспективне майбутнє наших дітей та онуків.
«Чим ближче до виборів, тим гостріша боротьба за місце в парламенті. Сила на силу, стіна на стіну – обіцянки, звинувачення. У цих політичних сутичках українці, загалом, – лише спостерігачі. Проте кожен, нехай підсвідомо, вже обирає. І, що позитивно, обирає, зважаючи й на реальні дії кандидатів, слушно міркуючи про те, чи не перетворяться ці реалії на метеликів-одноденок, які після виборів порозлітаються і зникнуть у гущі невирішених проблем, нездійснених обіцянок, – зауважує юрист за фахом, діючий адвокат, кандидат у народні депутати України у 123-му виборчому окрузі Микола ОПРИСКО. – У цій політичній колотнечі мало хто помітив, що всю увагу влада зосередила саме на людях старшого і похилого віку. Їм обіцяють захмарні зарплати і пенсії. Молоді ж не обіцяють нічого: ані якісної безкоштовної освіти, ані гуртожитків чи високих стипендій студентам, ані доступного житла молодим сім’ям. Хтось побачить у цьому позитив, мовляв, не обіцяють того, що зробити не можуть. Але, якщо об’єктивно, то таке недобачання проблем молодого покоління у нинішніх передвиборчих перегонах є ще й показником жорсткої, вибачте за тавтологію, владної боротьби старої влади за владу. Чомусь, не вписується молоде покоління у її далекосяжні перспективні плани».
Сьогодні молодь повинна усвідомити, наскільки важлива місія на неї покладена. Чи не час нарешті щось змінити у сприйнятті і, дивлячись на цукерку, думати про якість шоколаду, а не про кольорову обгортку. Час уже навчитися розуміти, що кожна брудна купюра, покладена у кишеню з якихось корисливих намірів, є особистою образою вас передусім як чесного громадянина. Кожен має врешті збагнути, що сьогодні гроші дають повну свободу псевдополітикам і кандидатам у псевдополітики, а виборців ці гроші роблять рабами. Адже той, хто підписав уявну угоду з обіцянкою «правильного вибору», вже скоїв великий злочин.

Якщо кандидат з легкістю розкидається грішми, то дісталися вони йому надто легко. Не варто вірити байкам про те, що заробив він їх важкою працею. Може, й заробив працею, однак – ЧИЄЮ?
Передвиборча картина агітування в Україні більш ніж трагічна. Зокрема, у Комітеті виборців України розповіли, що цьогоріч голоси українців на виборах купуватимуть за 50-300 гривень. Скажіть, а чи довго проживете на ці гроші? Чи варті вони втраченого права на вибір?
За всю історію виборів в Україні не було порушено жодної кримінальної справи щодо таких інцидентів! Скидається на те, що влада повністю заперечує факт підкупу виборців. Однак, кожен із вас добре знає, якою насправді є ситуація напередодні виборів. Така поведінка чинної влади ще раз доводить непрофесійність у ставленні до проблем: проблеми не вирішують, їх маскують.
Боротьба між кандидатами у мажоритарних округах доходить до абсурду, з’являється усе більше брудних технологій, посилюється непрямий підкуп виборців: одні купують голоси організацією концертів, інші возять потенційних виборців відпочити. Останніми роками підкуп виборців напередодні виборів набув космічних масштабів. Представники сучасного режиму не шкодують для нас наших грошей. Технології підкупу різноманітні – до виборця звертаються на роботі, на вулиці, приходять додому.
«Мені надзвичайно прикро, що вчорашня «гречка» сьогодні набуває соціальних ознак, адже народ продає свої голоси за елементарну культурну програму. Що вже казати про одяг, техніку тощо. Якщо вже хтось вирішив зробити вам подарунок – приймайте. Приймайте, але не продавайтеся. У день виборів ваш вибір повинен бути обдуманим і зваженим, незважаючи на жодні «заохочення», – додає Микола ОПРИСКО.
Як відомо, підкуп є правопорушенням і відповідні органи неодмінно повинні реагувати, застосовуючи відповідних заходів, адже ігнорування закону – найбільше з порушень. Щодо творення тих таки законів, то воно прямо залежить від правової культури законодавця, від того, наскільки фахово він володіє юридичною наукою і прийомами законодавчої техніки, від мислення і відповідної дії, заснованої на визнанні і пізнанні загальнолюдських цінностей права, вимог законності і режиму правопорядку, відповідно до яких здійснюються законодавча діяльність. Бачимо, що саме сьогодні, аби виправити і поліпшити економічну, політичну, соціокультурну ситуації в державі, нам потрібні грамотні, свідомі своєї місії юристи. Коли ж у законотворчий процес втручаються непрофесіонали, то найчастіше провокується ситуація, за якої для багатьох, як то кажуть, закон не писано.

«Культура законотворчості має акумулювати в собі різнобічні знання правової дійсності, її історії та перспектив розвитку, спеціальні знання про право, знання про закони і вміння практично їх застосовувати. Самого лише романтично-мрійливого прагнення щось змінити – замало», – наголошує фахівець у сфері законотворення Микола ОПРИСКО.
Будьмо відвертими: сьогодні українцям не допоможе ніхто, окрім них самих. Ми все життя захищаємо свої мову, культуру й історичну пам’ять, тому повинні відродити суспільство, в якому найвищі людські цінності захищено, а сама людина почувається не безправним рабом, а громадянином держави, яка шанує вміння, бажання і, головне, право своїх громадян творити свою історію, а не жити з чужинецької підказки, вдосконалювати світ довкола себе і вдосконалюватися в ньому. Запитайте себе і один одного: чи варто обирати ще раз владу, яка переписує історію? Може, варто нарешті дати шанс тим, які хочуть цю історію продовжити?

Костянтин ЧОПИК,
Фото з особистого архіву Миколи ОПРИСКА

Залишити відповідь

Next Post

Відзначимо 70-ту річницю створення Української Повстанської Армії смолоскипною ходою!

У неділю, 14 жовтня о 18.00 год.,   запрошуємо Золочів’ян на смолоскипну ходу. Зустріч – біля пам’ятника В’ячеславу Чорноволу. Маршрут: ЗОШ №2, вул. Р. Шухевича, Героя України С. Бандери і до хреста “Борцям за волю України”. По закінченню ходи відбудеться Молебень. Слава Україні! Героям Слава! Поділіться цим у соцмережах: