Помер Мирослав Скорик

1 червня помер відомий український композитор, народний артист України Мирослав Скорик.

Сумну звістку повідомила у Фейсбук його дружина – Андріана Скорик.

Велика втрата для України і  світу! Співчуття рідним та близьким. Світла пам’ять…

Прощання відбудеться у Києві, в середу, у Патріаршому соборі УГКЦ з 12 години до 22 години.

Довідка: Миросла́в Миха́йлович Ско́рик  народився 13 липня 1938 року у  Львові — композитор і музикознавець, Герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України в 2006—2010 роках, художній керівник Київської опери (2011-2016). Внучатий небіж Соломії Крушельницької.

Твори Мирослава Скорика регулярно виконуються в Україні, інших пострадянських країнах, а також у Німеччині, Франції, Австрії, Голландії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Польщі, Великій Британії, США, Канаді, Австралії. Часто композитор виступає як диригент і піаніст із виконанням власних творів.

У стилістиці продовжує традиції львівської композиторської школи, органічно пов’язаної з різноманітними первинними жанрами; дає модерну авторську візію українського, зокрема карпатського, фольклору і львівського міського й салонного музикування, а також сучасної популярної музики, насамперед джазу. В творчості композитора можна виділити декілька періодів: ранній (1955—1964); неофольклорний (1965—1972); неокласичний (1973—1978); неоромантичний (1983—1983); полістилістичний (1986—1998); постмодерний.

Музично-театральні твори

опера «Мойсей» (Лібрето Б.Стельмаха за І. Франком, 2001)
балети «Каменярі» (за І. Франком, 1967), «Повернення Баттерфляй» (Скорик-Пуччіні)
музична комедія «0:0 на нашу користь» (лібр. Віккерса та О. Каневського, 1969);

Вокально-симфонічні твори

кантати для хору і симфонічного оркестру
«Весна» — кантата для солістів, хору та симфонічного оркестру на вірші І. Франка (1960),
«Людина» — кантата для солістів, хору та симфонічного оркестру на вірші Е. Межелайтіса (1964),
поема-кантата «Гамалія» (сл. Т. Шевченка, 2003)
«Три українські весільні пісні» для голосу та симфонічного оркестру (нар. слова, 1974);

Симфонічні твори

симфонічні поеми —
«Вальс» (1960),
«Сильніше смерті» (симфонічна поема, 1963),
«1933» (1993),
«Спогад про Батьківщину» (1994)
«Гуцульський триптих» (сюїта для симфонічного оркестру, 1965)
концерт для великого симфонічного оркестру «Карпатський» (1972)
«Партита № 4» для симфонічного оркестру (1974)
«24 каприси Паганіні»

Концерти для інструментів соло з оркестром

3 для фортепіано з оркестром — № 1 («Юнацький», 1977), № 2 (1982), № 3 (1995)
4 для скрипки з оркестром — № 1 (1969), № 2 (1990), № 3 (2001), № 4 (2002)
«Мелодія» для скрипки з оркестром
Концерт для віолончелі з оркестром (1983)

Для камерного оркестру

«Сюїта» (1961)
Партити № 1 для струнного оркестру (1966), № 2 для камерного оркестру (1970), № 3 для струнного оркестру (1974)
«Три фантазії на лютневі теми XVI ст.» з «Львівської табулатури»
Диптих (1993);

Камерно-інструментальні твори

«Партита №5» для фортепіано (1975);
Партита № 6 для струнного квартету
Партита № 7 для квінтету духових
«Речитатив і рондо» для скрипки, віолончелі та фортепіано (1969);
сонати для скрипки і фортепіано — № 1 (1963), № 2 (1993)
соната для віолончелі і фортепіано «A-RI-A» (1994);
«Карпатська рапсодія» для скрипки та фортепіано (2004)

Фортепіанні твори

Три танці для 2-х фортепіано (1995)
Цикл п’єс «В Карпатах» (1959) —
«Рондо» (1962)
«Варіації» (1962)
«Бурлеска» (1964)
«Коломийка» (1962)
«Блюз» (1964)
«З дитячого альбома» цикл п’єс («Простенька мелодія», «Народний танець», «Естрадна п’єса», «Лірник», «Жартівлива п’єса» (1965)
Токата (1979)
6 прелюдій і фуг (1987—1988);

Вокальні твори

Романси на сл. Шевченка (1962):
«Якби мені черевики»
«Зацвіла в долині»
«За сонцем хмаронька пливе»
«Ой сяду я під хатою»
Духовний концерт «Реквієм» (в першій редакції «Заупокійна», канонічні тексти, 1999)
3 псалми (2003)
Літургія святого Йоана Золотоустого (2005);

Інше

солоспіви на слова Т. Шевченка
численні естрадні пісні

Музика до фільмів
Музика до драматичних спектаклів та понад 40 фільмів, зокрема:
1964 — Тіні забутих предків
1967 — Як козаки куліш варили
1971 — Жива вода
1972 — За твою долю
1974 — Гуси-лебеді летять
1974 — Особисте життя
1979 — Гришкові книжки (мультфільм)
1981 — Високий перевал (Мелодія ля-мінор)
1991 — Нам дзвони не грали, коли ми вмирали
1994 — Царівна (серіал)
2007 — Лис Микита

Next Post

День захисту дітей: подарунки для вихованців Золочівського районного центру комплексної реабілітації

Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей. Сім’я і дитина – це споконвічні цінності, які сповідує український народ, будуючи свою державність та розвиваючи власну культуру. Турбота про дітей, усвідомлення пріоритетності їх інтересів над інтересами дорослих мають стати філософією нашого життя. У Міжнародного дня дітей є свій офіційний […]