Поляни (до 1946 — Риків) — село в Україні, Золочівському районі Львівської області. Населення становить 793 осіб. Орган місцевого самоврядування — Полянська сільська рада. Церква дерев’яна Воскресення Господнього 1903 р.
Село Поляни розташоване за 13 кілометрів на схід від Золочева.
Кажуть, що село давнє, бо колись був у ньому замок невідомого походження, правдоподібно, знищений татарами. Крім принагідних згадок у писаних працях істориків, з існування замку в селі не залишилося ніяких слідів. Топографічна назва “Городище” в селі свідчить, мабуть про місце розташування замку. Деякі дослідники історичної бувальщини твердять, що знищення замку було результатом війни Богдана Хмельницького з Польщею.
Дерев’яну церкву в Полянах збудовано в 1675 році. Метричні записи своїм початком сягають 1781 року. Хто володів селом протягом сторіч, трудно дізнатися. У 1889 році фільварок мав 1522 морги землі, а село 1353. У 1890 році було в селі 122 доми і 748 мешканців, а саме 694 греко-католики, 20 римо-католиків і 34 жиди. Була тоді в селі досить поважна кількість – аж 12% грамотних мешканців села, тобто 91 особа. Коли брати до уваги тодішні обставини й часи, це досить-таки позитивний факт. Була в селі громадська позичкова каса, етатова школа з 1856 року, корчма, звана “Огонівка”, і фільварок, званий “Жолоби”. Довголітнім парохом Рикова був о. Микола Рицар.
Радянська історіографія наголошувала на тому, що село нібито відоме своїми «революційними традиціями». Коли в квітні 1936 року, під час великих демонстрацій у Львові, жандарми вбили робітника В. Козака, місцеві жителі організували демонстрацію протесту проти сваволі. Похорон активіста Ф. О. Гучинського вони перетворили у велику маніфестацію. Більше півтисячі хлопців та дівчат з навколишніх сіл прибули на похорон. Домовину вкрили червоною китайкою. З Розгадова (Тернопільська область) приїхав духовий оркестр. Поліція вимагала зняти червону китайку, затримати учасників маніфестації. Та організатори похорону з революційними піснями понесли домовину на цвинтар, де було організовано мітинг. За це було арештовано більше 100 селян, а на багатьох накладено штрафи.
У селі підпільно випускали листівки. Досі стоїть хата колишнього члена КПЗУ В. І. Костіва, в підвалі якої листівки розмножували на перевезеному зі Львова ротаторі. Комуніст В. М. Мартиняк (нині проживає в Золочеві) переховував удома радіоприймач.
В літературі село описане письменником Миколою Далеким у книжці «Світло над Полянами».
