Документальний фільм Бернарда Натасона “Німий крик” побачив світ 1983 року. Акушер-гінеколог демонструє запис з ультразвуку – 12-тижневий ембріон у порожнині матки бореться за життя. Смертоносний інструмент безжально наближається до маленького тільця. Дитина інстинктивно втискається у лоно матері. Крихітне сердечко б’ється з частотою 200 ударів на хвилину. Малюк розмахує ручками й ніжками і відкриває ротик у німому крику… 
Кожні 27 секунд у Європі роблять один аборт. Кожна п’ята вагітність – переривається. Кількість абортів в Україні втричі перевищує європейські показники. Фахівці підрахували: 40% українок репродуктивного віку хоча б раз у житті переривали незаплановану вагітність. Представники Греко-католицької та Римо-католицької церков виступили з ініціативою заборонити аборти в Україні (така заборона діяла у Радянській Україні до 1953 року). “В Україні кожного року внаслідок абортів гине у середньому 2 млн. ненароджених дітей. За 20 років незалежної України свідомо і добровільно вбили 40 млн. дітей. Тобто за цей час перестала існувати така нація, як українці, – 40 мільйонів. На тлі цієї цифри діти, що народилися за 20 років, – це вцілілі, це ті, яких випадково минула вбивча рука батьків”, – так обґрунтував свою позицію глава УГКЦ Святослав Шевчук.
Першими обурилися феміністки – церква ніколи не зважала на представниць слабкої статі, а вони мають право розпоряджатися своїм тілом. “Заборонимо жінкам робити аборти – будуть переривати вагітність у кустарних умовах, – так відреагували на ініціативу церкви у Міністерстві охорони здоров’я. – Вибір треба залишити за людиною. Тим більше, що інформація про те, що в Україні щороку роблять по 2 млн. абортів, не відповідає дійсності. У 1990 році вагітність перервали мільйон українок, а у 2011 – трохи більше як 156 тисяч”.
Лікарі-гінекологи, стверджують: аборти – це убивство. “Роблять їх лікарі до 40 років. А старші не хочуть брати гріх на душу. П’ять років аборти робив і нічого на тому не заробив, бо все пішло на лікування і безкінечні ремонти. Жодного разу не бачив, щоб після переривання вагітності жінка не плакала. Усі плачуть. Кожна шкодує за тим, що зробила. Кожна третя жінка, яка переривала вагітність, розплачується за “гріхи минулого” безпліддям. Зробити аборт – те саме, що зупинити поїзд на повному ходу. Ви зриваєте стоп-кран – і все летить шкереберть”, – поділився думками знайомий лікар. І додав, що жертви зґвалтувань – це крапля у морі. Набагато частіше клієнтками абортаріїв стають жінки, які мали незахищений секс з власної волі. Нерідко на процедуру з переривання вагітності їх приводять чоловіки або батьки, які не бажають брати на себе тягар обов’язків. “Яка дитина, люба? Тобі треба робити кар’єру”. “Завагітніла у 16? Що про нас скажуть сусіди?”, “Нам не по кишені ще оди “спиногриз””. На жінок чинять тиск, а у такому делікатному становищі вони не здатні приймати вольових рішень. Але вони могли прийняти вольове рішення перед тим, як лягти у ліжко. 100%-ою гарантією того, що ви не завагітнієте, є повне утримання від сексу. Не можете втриматися? Будьте готові через дев’ять місяців купувати памперси…
Джерело: ВЗ.
