Неоціненний скарб Бориса Возницького (відео)

Час віддаляє нас від днів, коли поряд був Борис Григорович Возницький. Роки праці поряд із ним з часом набувають більшої ціни.
Він вмів захопити розповіддю зі свого життя. З часом все складається у захоплюючий пригодницький серіал.
Одну із серій можемо назвати Майстер Пінзель.
Коли Борис Григорович Возницький прийшов на роботу у Львівську тоді ще картинну галерею з національного музею, він приніс зі собою скульптури Пінзеля. Залишати у себе сакральну скульптуру у часи тотального атеїзму після стількох чисток у музеї боялися.
Це унікальні твори. Вони володіють якимось особливим магнетизмом. Хто їх бачить зблизька вже не забуває. Постаті святих, монахів, відтворені Майстром у такій бурхливій експресії, у момент найяскравішого вияву емоцій, дуже часто найболючіших, що задумуєшся – а чи може людина бути здатною на такі відчуття.
Часом здавалося, що вони навіть візуально схожі – великий Майстер і той хто повернув його з небуття.

Лише один з епізодів.
Небайдужі люди дали знати, що у Городенці, у колишньому костелі бернардинів лежить гора скульптури, а студенти училища палять цією скульптурою у пічках замість дров. Борис Возницький з однодумцями поїхали у Городенку. Вони застали жалюгідну картину. У храмі вже залишилося небагато Все погрузили на машину і повезли у Львів. З залишків склалося майже п’ять фігур. З однієї скульптури вийняли пилку. Слід так і залишився. 13 скульптур спалили учні училища.

Інша серія – Римська скульптура.
В палаці Ланцкоронських у Роздолі на фасаді стояла скульптура. Вона була відома як гіпсова копія римської скульптури. Проїжджаючи повз палац, який вже готувався до виставлення на продаж, Возницький задумався, що не може гіпсова скульптура стояти у дворі аж так довго. Ланцкоронські залишили палац і ці землі перед вступом Червоної армії на наші землі. Значну частину колекції вони вивезли з собою, а коли Польща здобула незалежність у 90-х роках подарували колекцію народу Польщі.
Коли Б.Г.Возницький вийшов з машини, підійшов до скульптури і колупнув пальцем гіпс, під ним виявився мармур. Та і був це не гіпс а вапняна побілка. Скульптуру забрали до музею. Палац Ланцкоронських незадовго був проданий за дуже умовну суму. Новий господар не спішить рятувати пам’ятку, а вивіз звідти чимало архітектурних фрагментів.

Ще одна серія Шпалери.
До кабінету директора попросився молодий чоловік з мішком в руках. Він прийшов з пропозицією купити для музею старі килими, які його дід привіз з першої світової війни і які довго висіли на стіні коло ліжка. Тепер він хотів би купити новий килим. А цей, пропонував купити для музею. Чоловік вже був у інших музеях, але ніхто не зацікавився військовими трофеями часів першої світової війни. Возницький попросив показати килими. Коли ж чоловік витягнув з мішка дві шпалери брюссельської мануфактури ХVІ століття, він аж закляк. Так скоро не оформляли закупівлю експонатів. Музей дістав ще один шедевр.

Залишити відповідь

Next Post

Новини за тиждень | 17.04.2016 (відео)

18 квітня на календарі. “Золочів.нет” підготував для вас випуск Новини тижня.  Залишки історії та людські останки із центру Золочева на смітник. 12 квітня на сміттєзвалищі у Золочеві, в землі вивезеній внаслідок ремонту із центру міста, було знайдено фрагменти старовинної кераміки, дубові палі та інші докази стародавності міста. Серед купи землі […]