На Золочівщині колишнього сільського голову позбавили волі за передачу землі

Перемишлянський районний суд Львівської області 31 січня 2017 року, під головуванням судді Савчак А. В. провів відкрите судове засідання щодо колишнього сільського голови Червоненської сільської ради, Золочівського району Львівської області .

Суд ухвалив: “призначити остаточне покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з позбавленням права постійно чи тимчасово обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах строком на три роки та сплатою штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (17000 гривень).

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу не обирати.”

Вирок суду від 31 січня 2017 року оприлюднено в Єдиному держреєстрі судових рішень.

Суд встановив, що працюючи на посаді сільського голови Червоненської сільської ради, Золочівського району Львівської області, голова підписав та скріпив печаткою Червоненської сільської ради:

” – протокол 21 сесії 6 демократичного скликання Червоненської сільської ради Золочівського району від 13.02.2014 року;

– рішення Червоненської сільської ради Золочівського району від 13.02.2014 року № 376 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га в урочищі «Вигін» с. Червоне, Золочівського району громадянці ОСОБА_4»;

– рішення Червоненської сільської ради Золочівського району від 13.02.2014 року № 377 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га в урочищі «Вигін» с. Червоне, Золочівського району громадянину ОСОБА_5»;

– протокол 21 сесії 6 демократичного скликання Червоненської сільської ради Золочівського району від 21.03.2014 року;

– рішення Червоненської сільської ради Золочівського району від 21.03.2014 року № 404 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га в урочищі «Вигін» с. Червоне, Золочівського району громадянці ОСОБА_6»;

– протокол 24 сесії 6 демократичного скликання Червоненської сільської ради від 15.08.2014 року;

– рішення Червоненської сільської ради від 15.08.2014 року № 424 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Червоненської сільської ради Золочівського району, в урочищі «Вигін», площею 2,0 га (кадастровий номер НОМЕР_2) та оформлення права власності на земельну ділянку за громадянином ОСОБА_5»;

– рішення Червоненської сільської ради від 15.08.2014 року № 425 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Червоненської сільської ради Золочівського району, в урочищі «Вигін», площею 2,0 га ( кадастровий номер НОМЕР_3) та оформлення права власності на земельну ділянку за громадянкою ОСОБА_4»;

– рішення Червоненської сільської ради від 15.08.2014 року № 426 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Червоненської сільської ради Золочівського району, в урочищі «Вигін», площею 2,0 га ( кадастровий номер НОМЕР_4) та оформлення права власності на земельну ділянку за громадянкою ОСОБА_6».

При цьому, питання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 для отримання в подальшому у власність земельних ділянок площею два гектара кожна не розглядались, такі проекти сільською радою не затверджувались, а зазначені вище рішення сесією сільської ради не приймались.

На підставі згаданих вище рішень, громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 набули у власність земельні ділянки на території Червоненської сільської ради Золочівського району площею по два гектари кожен.

У відповідності до експертно-грошової оцінки земельних ділянок вартість кожної з трьох земельних ділянок складає 723 800 грн.

В результаті таких дій обвинуваченого ОСОБА_1, ним була заподіяна матеріальна шкода у розмірі 2 171 400 гривень.

Такі дії, обвинуваченого кваліфіковані стороною обвинувачення за ч.2 ст.366 КК України як складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, на якого було покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, з метою незаконного оформлення права власності на земельні ділянки на території Червоненської сільської ради громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 використав надані йому владні повноваження та службове становище всупереч інтересам служби – такі дії, кваліфіковані стороною обвинувачення за ч.2 ст.364 КК України як зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Під час розгляду справи в суді обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини не визнав. Покази давати відмовився. Однак, 27.01.2017 року бажав давати покази. Пояснив суду, що земельні ділянки про які йде мова в обвинувальному акті були дуже забур’янені. Після виходу газети «Народне слово», в якій було оголошення про можливість отримання у власність земельних ділянок на території Червоненської сільської ради, люди дзвонили і запитували де саме знаходяться такі земельні ділянки. Коли дізнавались, що мова йде про землю в урочищі «Вигін», – то люди відмовлялись від своїх намірів. В результаті з заявами звернулись ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (діти обвинуваченого), які на думку обвинуваченого мають такі ж права, що й інші на отримання у власність землі. У лютому 2014 року їх заяви були розглянуті і депутати проголосували за надання їм дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Згодом, на стенді оголошень сільської ради було розміщене оголошення про можливість отримання ще двох гектарів землі в тій самій місцевості. З заявою звернулась ОСОБА_6 (землевпорядник сільської ради). В березні 2014 року на сесії сільської ради їй також було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою. Після виготовлення проектів громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в серпні 2014 року такі проекти були затверджені на сесії сільської ради. Кожну із заяв він зачитував вголос і крім цього кожен депутат міг ознайомитись з документами, які долучались до заяви. Обвинувачений пам’ятає як депутати з’ясовували хто така ОСОБА_4 (його донька, яка після виходу заміж поміняла прізвище). Обвинувачений вважав, що в нього не було підстав для не винесення такого питання на сесію. Заяви всі писали власноручно, що було встановлено експертизою. Заяви були зареєстровані по журналу вхідної кореспонденції. Він діяв у відповідності до чинного законодавства і не міг діяти інакше. На час розгляду цих заяв (у 2014 році) до Червоненської сільської ради було обрано 16 депутатів. Земельна комісія була створена але попередньо земельні питання не розглядала. Покази депутатів, жоден з яких не підтвердив, що таке питання виносилось на голосування обвинувачений вважає брехливими і вважає це змовою нового голови і депутатів.

Свідок ОСОБА_4.(донька обвинуваченого, яка отримала у власність одну з трьох земельних ділянок) дала суду такі покази. З районної газети “Народне слово” їй стало відомо, що на території Червонянської сільської ради планують надавати земельні ділянки (4 чи 6 га.). На наступний день вона запитала в тата (обвинуваченого) чи може вона претендувати на отримання земельної ділянки. Тато сказав, що може. В грудні 2013 вона пішла в сільську раду і написала заяву, зміст якої не пам’ятає. На сесії сільської ради (січень-лютий 2014) було прийняте рішення про надання їй земельної ділянки площею 2 га. На цій сесії вона не була присутня. Про прийняте рішення їй повідомила ОСОБА_6 Дані документи робив ОСОБА_8 При цьому свідок плуталась в свідченнях скільки раз вона їздила до ОСОБА_8 і куди саме, а також звідки вона дізналась, які документи слід зібрати (чи секретар сільської ради чи батько дзвонив до ОСОБА_8). Як документи були готові свідок написала другу заяву (у липні-серпні). На сесії сільської ради було прийняте друге рішення про яке свідка повідомила секретар сільської ради ОСОБА_9 Після другого рішення свідок оформила документи на надану їй земельну ділянку. Свідку відомо, що земельні ділянки також були надані її брату ОСОБА_5 та ще комусь.

Свідок ОСОБА_5 (син обвинуваченого, який отримав у власність одну з трьох земельних ділянок) надав суду такі покази. Він проживає разом з батьком і навчається в училищі в с.Червоне. Про можливість отримати земельну ділянку він дізнався з оголошення в газеті. Яка площа в оголошенні була зазначено свідок не пам’ятає. Порадившись з татом він вирішив написати заяву. Секретар сільської ради дала йому взірець відповідної заяви. Свідок пам’ятає, що це була земельна ділянка для ОСГ площею 2 гектара в урочищі “Вигін”. Планував використовувати для фермерського господарства. Чи щось до заяви додавав не пам’ятає. З депутатами не спілкувався з цього приводу. На ніякій комісії його документи не розглядались. Про прийняте рішення дізнався від батька. Після прийняття рішення про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою свідок звернувся до організації у м. Золочеві, яка займається замірами. Свідок наполягав на тому, що особисто носив документи сину депутата сільської ради ОСОБА_8, хоча вказати місце куди саме він возив ці документи в м.Золочів і звідки їх забирав свідок не міг. Згодом свідок розповів, що дані документи виготовлялись в білому домі (РДА). Там він комусь платив за виготовлення цих документів. На руки йому дали документи в паперовій формі. Після цього він звернувся до сільської ради з цими документами, щоб їх затвердили. Документи передавав секретарю ОСОБА_9. На сесії свідка не було, але рішення було позитивне (хто повідомив його про результати рішення свідок не пам’ятає). Зі слів свідка після прийняття рішення в сільській раді йому був виданий Державний акт на землю (не витяг). Свідок наполягав, що він особисто писав всі заяви, а оформленням документів займалась сестра.

Свідок ОСОБА_6 (на час прийняття рішень працювала землевпорядником Червонянської сільської ради та отримала у власність одну з трьох земельних ділянок) дала суду такі покази. Урочище “Вигін” дуже заросло бур’яном, тому інспекція робила сільській раді неодноразово попередження з приводу нераціонального використання землі. Загальна площа урочища 50 га. Свідок повідомила, що оголошення в газету подавала вона. В оголошенні йшла мова про 4 гектара. Після виходу оголошення в газеті, свідка питали декілька односельчан, що то за землю дають. Після того, як вона їм повідомляла про яку землю йде мова, – то ніхто не хотів в цьому місці отримати землю. В результаті в сільську раду надійшло лише дві заяви: від ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Секретар сільської ради дала їм бланки, а свідок помагала писати заяви. Свідок повідомила, що в Червоненській сільській раді була створена земельна комісія, яка мала б попередньо розглядати земельні питання, однак така комісія фактично не працювала, бо голова комісії її не збирав. Свідок не була присутня на сесії 13 лютого 2014 року (хоча в протоколі сесії її було зазначено), тому про неї розповісти нічого не може. Потім свідок повісила оголошення на дошці оголошень сільської ради про можливість отримати у власність земельну ділянку для ОСГ в урочищі “Вигін” площею 2 гектара. Дане оголошення висіло протягом місяця. Ніхто заяв не подавав. Свідок написала заяву. На розгляді своєї заяви свідок не була присутня. Секретар ОСОБА_9 повідомила, що за її заяву всі проголосували. Свідок звернулась в фірму, яка виготовляє проекти землеустрою, яка знаходиться в цьому ж будинку, що й РДА на четвертому поверсі. В серпні 2014 року проект було затверджено на сесії. Земельна комісія попередньо земельні питання не вивчала і не збиратись хоча ініціативи від ради поступали. Комісія збиралась двічі і то лише по питанню Товарницької. Свідок повідомила, що голова (обвинувачений) на сесії зачитував кожну заяву, яка розглядались на сесії і кожен депутат міг ознайомитись з матеріалами до неї. Про арешт її земельної ділянки їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_9 (секретар сільської ради) дала суду такі покази. В її обов’язки входить підготовка заяв до сесії, ведення протоколу сесії, нумерація рішень тощо. Свідок не допомагала в написанні заяв громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, однак пам’ятає як реєструвала такі заяви в журналі. На сесії була присутня і вела протокол (спочатку записувала в зошит на чорновик). Голова заяви зачитував. Всі рішення по землі потім готував землевпорядник. Свідок також повідомила, що голова перед розглядом питання по громадянах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлення про його родинні стосунки з ними не робив.

В судовому засіданні судом були допитані всі депутати Червоненської сільської ради, які були присутні на сесії у дні коли приймались відповідні рішення.

Свідок ОСОБА_10 (депутат Червоненської сільської ради на момент прийняття рішень) дала суду такі покази. Вона очолює земельну комісію в Червоненській сільській раді. Комісія збиралась лише коли рада ініціювала, а це було дуже рідко. Вона була присутня 15 серпня 2014 року на сесії сільської ради і тоді голосували за те, щоб надати ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельні ділянки площею 20 сот. в урочищі “Вигін” в оренду для вирощування полуниці. Це був єдиний раз коли вона голосувала за надання землі цим особам. Погодження комісією це питання не проходило. Про виділення 6 гектарів цим людям дізналась лише коли прийшов новий голова сільської ради.

Свідок ОСОБА_11 (депутат Червоненської сільської ради на момент прийняття рішень) дала суду такі покази. Про виділення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 2 гектарів землі їй нічого не відомо і за таке вона не голосувала. Пам’ятає лише, що на якійсь сесії розглядалось питання про надання цим особам земельних ділянок площею 20 сот. в урочищі “Вигін” в оренду для вирощування полуниці.

Свідок ОСОБА_7 (депутат Червоненської сільської ради на момент прийняття рішень) дала суду такі покази. Про виділення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 2 гектарів землі їй нічого не відомо і за таке вона не голосувала. Пам’ятає лише, що на якійсь сесії розглядалось питання про надання цим особам земельних ділянок площею 20 сот. в урочищі “Вигін” в оренду для вирощування полуниці. Свідок пам’ятає, що це було в серпні місяці, бо вона ще здивувалась чому так пізно (в кінці літа) звернулись. Свідок є членом земельної комісії і підтвердила, що за 5 років комісія збиралась лише 2 чи 3 рази.

Свідок ОСОБА_12 (депутат Червоненської сільської ради на момент прийняття рішень) дала суду такі покази. Про виділення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 2 гектарів землі вона точно не голосувала і такого питання на жодній сесії не розглядалось. Пам’ятає лише що на якійсь сесії розглядалось питання про надання цим особам земельних ділянок площею 20 сот. в урочищі “Вигін” в оренду для вирощування полуниці. Свідок пам’ятає, що таке питання було і саме за нього вона голосувала. Це свідок запам’ятала, бо перепитувалась хто така ОСОБА_4 і їй пояснили що це донька голови, яка вийшовши заміж змінила прізвище.

Свідок ОСОБА_13 (депутат Червоненської сільської ради на момент прийняття рішень) дав суду такі покази. Про виділення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 2 гектарів землі жодного разу не йшла мова на сесії. Пам’ятає лише, що на якійсь сесії розглядалось питання про надання цим особам земельних ділянок площею 20 сот. в урочищі “Вигін” в оренду для вирощування полуниці. Свідок наполягав на тому, що в жодному разі не йшлося про передачу землі у власність і це точно було не 2 гектара.

Свідок ОСОБА_14 (депутат Червоненської сільської ради на момент прийняття рішень) дала суду такі покази. Про виділення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 2 гектарів землі їй нічого не відомо. Пам’ятає лише, що на якійсь сесії розглядалось питання про надання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельних ділянок площею 20 сот. в урочищі “Вигін” в оренду для вирощування полуниці.

Свідок ОСОБА_15 (депутат Червоненської сільської ради на момент прийняття рішень) дав суду такі покази. Про виділення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 2 гектарів землі жодного разу не йшла мова на сесії. Пам’ятає лише, що на якійсь сесії розглядалось питання про надання цим особам земельних ділянок площею 20 сот. в урочищі “Вигін” в оренду для вирощування полуниці. Свідок наполягав на тому, що в жодному разі не йшлося про передачу землі у власність і це точно було не 2 гектара.

Свідок ОСОБА_16 (депутат Червоненської сільської ради на момент прийняття рішень) дала суду такі покази. Про виділення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 2 гектарів землі вона точно не голосувала і такого питання на жодній сесії не розглядалось. Пам’ятає про розгляд питання про надання цим особам земельних ділянок площею 20 сот. в урочищі “Вигін” в оренду для вирощування полуниці. Свідок пам’ятає, що таке питання було і саме за нього вона голосувала.

Свідок ОСОБА_17 (депутат Червоненської сільської ради на момент прийняття рішень) дав суду такі покази. Про виділення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 2 гектарів землі жодного разу не йшла мова на сесії. Пам’ятає лише, що на якійсь сесії розглядалось питання про надання цим особам земельних ділянок площею 20 сот. в урочищі “Вигін” в оренду для вирощування полуниці. Свідок наполягав на тому, що в жодному разі не йшлося про передачу землі у власність і це точно було не 2 гектара, бо такої площі нікому не давали.

Свідок ОСОБА_18 (депутат Червоненської сільської ради на момент прийняття рішень) дала суду такі покази. Про виділення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 2 гектарів землі їй нічого не відомо. Такі питання на розгляд сесії не виносились і вона точно за них не голосувала. Пам’ятає лише що на якійсь сесії розглядалось питання про надання цим особам земельних ділянок для ОСГ площею 20 сот. в урочищі “Вигін” в оренду для вирощування полуниці. Свідок стверджувала, що такі площі вже давно нікому не давали і вона б це точно запам’ятала.

Свідок ОСОБА_19 (депутат Червоненської сільської ради на момент прийняття рішень) дала суду такі покази. Про виділення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 2 гектарів землі їй нічого не відомо. Пам’ятає лише що на якійсь сесії розглядалось питання про надання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельних ділянок площею 20 сот. в урочищі “Вигін” в оренду для вирощування полуниці.

Свідок ОСОБА_20 (депутат Червоненської сільської ради на момент прийняття рішень) дав суду такі покази. Про виділення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 2 гектарів землі жодного разу не йшла мова на сесії. Пам’ятає лише що на якійсь сесії розглядалось питання про надання цим особам земельних ділянок площею 20 сот. в урочищі “Вигін” в оренду для вирощування полуниці.

Свідок ОСОБА_21 (депутат Червоненської сільської ради на момент прийняття рішень) дала суду такі покази. Пам’ятає лише що на якійсь сесії розглядалось питання про надання ОСОБА_6 земельної ділянки площею 20 сот. в урочищі “Вигін” в оренду для вирощування полуниці. Про виділення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 2 гектарів землі їй нічого не відомо. Свідок наполягала на тому, що земельні ділянки гектарами ніхто вже давно не брав і вона про таке точно не забула. Вона пам’ятає, що колись два підприємці брали і то лише в оренду.

В судовому засіданні також були досліджені:

– копія з газети «Народне слово» від 5 грудня 2013 року де міститься оголошення про можливість отримання земельної ділянки площею 4 га. в урочищі «Вигін» для ведення особистого селянського господарства (а.с.36; Т.3);

– копія журналу реєстрації заяв та скарг громадян за 2013 рік (а.с.38; Т.3) де зареєстровані заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою;

– відповідні протоколи сесій на яких розглядались питання надання ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дозволу на розробку проекту землеустрою та затвердження таких проектів, а також прийняті відповідні рішення (а.с. 1-17; Т.2);

– списки депутатів Червоненської сільської ради, які були присутні на відповідних сесіях (а.с.62, 63, 265; Т.2);

– заяви ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про затвердження проектів землеустрою та самі проекти землеустрою (а.с.171-251; Т.2);

– висновок експерта за результатами почеркознавчої експертизи (а.с.154-160);

– Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав (а.с.15-21; Т.3) з яких вбачається, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оформили право власності на земельні ділянки площею два гектари кожна;

– звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок переданих у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.47-97; Т.3) з яких вбачається, що вартість кожної земельної ділянки становить 723 800 гривень;

– ухвала про накладення арешту на земельні ділянки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.205; Т.3);

– заява-повідомлення про злочин (а.с.4,5; Т.3), з якої вбачається, що саме з ініціативи окремих депутатів і було розпочато дане кримінальне провадження.

Надану книгу протоколів (а.с.175-225; Т.1), яку вела секретар сільської ради, суд до уваги взяти не може, оскільки, така не повністю відображає точну суть всіх питань і сама по собі не носить офіційного характеру.

Сторона захисту вважала, що стороною обвинувачення не проведена експертиза для визначення розміру матеріальних збитків, а наявний в матеріалах справи звіт про експертну грошову оцінку є неналежним доказом. Однак, суд з цим погодитись не може з огляду на таке.

Стаття 242 КПК України передбачає, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Пункт 6 ч.2 ст.242 КПК України дійсно покладає на слідчого та прокурора обов’язок звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків. Згідно ст.91 КПК України до обставин, які підлягають доказуванню відноситься вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Чинним КПК України не передбачено, що такі обставини можуть встановлюватись виключно висновком експерта. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. На думку суду, звіт про експертну грошову оцінку є документом, який відповідно до ст.99 КПК України є джерелом доказів. Підстав визнавати такий доказ неналежним чи недопустимим суд не має. У випадку заперечення розміру заподіяної шкоди сторона захисту також не була позбавлена можливості провести експертизу з власної ініціативи.

Суд не бере до уваги покази обвинуваченого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, оскільки: вони є близькими родичами обвинуваченого (донькою та сином), вони особисто зацікавленні в результатах розгляду даної справи, свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не були присутні на сесії сільської ради під час розгляду їх питання. Свідок ОСОБА_6 є особисто зацікавлена в результатах розгляду даної справи. Крім того, як обвинувачений так і згадані вище свідки зі сторони захисту не змогли вказати на жодну особу, яка нібито цікавилась отриманням зазначених вище земельних ділянок. Покази свідка ОСОБА_6 дещо суперечать показам ОСОБА_9 (секретаря сільської ради), яка стверджувала, що всі рішення по землі готувала саме ОСОБА_6.

Суд приходить до висновку, що обставини викладені в обвинувальному акті повністю підтвердились в судовому засіданні. Оцінюючи докази у їх сукупності, суд вважає, що саме покази депутатів Червоненської сільської ради слід брати до уваги, оскільки, вони за своїм змістом практично збігаються і жоден з депутатів не підтвердив того, що взагалі розглядалось питання про виділення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельних ділянок площею 2 гектари кожному. Практично всі депутати підтвердили, що вони обговорювали та голосували за надання ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельних ділянок площею 0,20 гектари в оренду для вирощування полуниці.

Відповідно до ч.3 ст.337 КК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Суд вважає, що в даному випадку у відповідності до ст.458 КПК України суд повинен застосувати судову практику у відповідності до висновків Верховного суду викладених у його постановах (від 19 грудня 2011 року, справа № 5-18кс11; від 7 лютого 2013 року, справа № 5-31к12; від 21.03.2013 р., справа № 5-2кс13). Зокрема: якщо підроблені офіційні документи використовує особа, що їх підробила, як засіб (спосіб, умови) вчинення іншого злочину, у часі підробила їх раніше, усвідомлює, як правило, що підроблення документів є етапом (частиною) злочинної поведінки чи необхідною дією для вчинення іншого посягання, внаслідок чого буде досягнуто кінцевої мети всієї злочинної поведінки, то таке службове підроблення не може (не повинно) кваліфікуватись як таке, що спричинило тяжкі наслідки.

Тому, дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.1 ст.366 КК України, оскільки він будучи службовою особою вніс до офіційних документів (протоколів сесії) завідомо неправдиві відомості (про нібито розгляд питань про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації на земельні ділянки площею два гектара ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та про затвердження таких проектів), а також склав завідомо неправдиві офіційні документи (рішення) на підставі яких ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було передано у власність земельні ділянки площею два гектара кожна.

Також дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.2 ст.364 КК України, так як він будучи службовою особою умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб (в т.ч. для близьких родичів) допустив зловживаючи службовим становищем всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки (заподіяння матеріальної шкоди у розмірі 2 171 400 гривень).

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, судом враховується ступінь тяжкості вчинених злочинів, особа підсудного (позитивна характеристика за місцем проживання, не перебування на диспансерному обліку в нарко- та психіатричних кабінетах), відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання (таку обставину як спричинення злочином тяжких наслідків суд до уваги не бере, оскільки така вже є кваліфікуючою ознакою інкримінованого йому злочину).

На підставі ст.124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути витрати на проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 1319 грн. 40 коп. (а.с.153; Т.3). Також слід вирішити питання про долю речових доказів та арештованого майна.

Керуючись ч. 3 ст. 337, ст. ст. 368-371, 373-374, 376, КПК України, ст.ст.53, 55, 61, 63 70, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, суд.”

Суд ухвалив:

” ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком два роки з позбавленням права постійно чи тимчасово обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах строком на один рік.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.364 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років з позбавленням права постійно чи тимчасово обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах строком на три роки та сплатою штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (17000 гривень).

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з позбавленням права постійно чи тимчасово обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах строком на три роки та сплатою штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (17000 гривень).

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 1319 грн. 40 коп.

Земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, на які було накладено арешт, після набрання вироку законної сили повернути у комунальну власність Червоненської сільської ради Золочівського району.

Документи (речові докази по справі): протокол 21 сесії 6 демократичного скликання Червоненської сільської ради Золочівського району від 13.02.2014 року та від 21.03.2014 року; рішення Червоненської сільської ради Золочівського району від 13.02.2014 року № 376 та 377; рішення Червоненської сільської ради Золочівського району від 21.03.2014 року № 404; протокол 24 сесії 6 демократичного скликання Червоненської сільської ради від 15.08.2014 року; рішення Червоненської сільської ради від 15.08.2014 року № 424, 425, 426; заяви ОСОБА_4 від 27.12.2013р. та 11.08.2014р., ОСОБА_5 від 27.12.2013 р. та 12.08.2014р., ОСОБА_6 від 20.03.2014р. та 08.08.2014р. – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Перемишлянський районний суд Львівської області.”

Залишити відповідь

Next Post

Допоможіть знайти зниклу безвісти жінку

Жінка пішла з дому 31 січня й досі не повернулася. Франківський відділ поліції просить допомогти встановити місце перебування зниклої безвісти громадянки Рогової Марії Іванівни, 23.12.1936 р.н., зареєстрованої за адресою м. Львів, вул. Петлюри, 22 кв. 52. Вранці 31 січня вона пішла з дому й не повернулася. Прикмети жінки: на вигляд […]