На сторожі життя і здоров’я військовослужбовців

Березень 1993 року увійшов в історію розвитку внутрішніх військ молодої незалежної України. 26 березня 1993 року війська внутрішньої та конвойної охорони урочисто відзначили першу річницю свого існування. Саме тоді, за клопотанням командувача військ внутрішньої та конвойної охорони було вирішено питання про створення першого власного лікувального закладу військ – військового госпіталю на 150 ліжок у м. Золочеві Львівської області.

.

Відлік історії військової частини 3080 розпочався саме в березні 1993 року, коли вийшов наказ про створення госпіталю. Першим командиром військової частини 3080, в послідуючому начальник медичної служби головного управління внутрішніх військ, «Заслужений працівник охорони здоров’я України» полковник медичної служби у відставці Володимир Гірак.З його приїздом у Золочів якраз почала втілюватися ідея створення військового шпиталю внутрішніх військ.

Естафету полковника медичної служби Володимир Гірака у 1998 році перейняв полковник медичної служби Володимир Саміда. За 10 років керівництва шпиталем він сприяв відкриттю операційного блоку хірургічного відділення, кабінету ендоскопічного обстеження. На даний час колектив госпіталю очолює підполковник медичної служби Генадій Чабарай. За час його роботи отримано ліцензію на медичну практику.

Цього року госпіталь святкуватиме 20-річчя з дня створення. Для історії це лише мить, а для більшості працівників шпиталю, які працюють тут з перших років його створення, це досить солідний відрізок прожитого життя.

На сьогоднішній день у шпиталі проходять військову службу і працюють близько ста чоловік. Це 23 лікаря різного профілю, фельдшери медичні сестри та інший персонал.

Про фаховий рівень медичного персоналу говорить і те що більш як 60% мають вищу, першу та другу кваліфікаційні категорії за фахом, серед лікарів вища кваліфікаційна категорія присвоєна 12 чоловікам. За час існування госпіталю2 чоловік стали ветеранами частини 1, з них 5 працюють в госпіталі на цивільних посадах.

На сьогодні госпіталь має можливість розмістити 150 хворих одночасно. За 20 років у госпіталі пройшли лікування та реабілітацію тисячі військовослужбовців з усієї України, сотні офіцерів та прапорщиків, членів їх сімей, працівників органів внутрішніх справ, ветеранів внутрішніх військ.

В госпіталі лікуються і проходять реабілітацію та обстеження, військово-лікарську експертизу військовослужбовці внутрішніх військ з усієї України, члени сімей військовослужбовців, працівники МВС, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, воїни-інтернаціоналісти. Лише впродовж 2012 оку у військовому шпиталі проліковано 2047 чол., з них 1997 військовослужбовців, 29 військових пенсіонерів, 21 членів сімей військовослужбовців.

Кожен працівник шпиталю, яку б посаду він не займав, пам’ятає що його професіоналізм, відповідальність, виконання професійних обов’язків, добре і чуйне ставлення до пацієнтів вносить свою долю до загальної справи – повернення військовослужбовців у стрій, готовими активно виконувати покладені на них службово-бойові завдання, забезпечуючи тим самим високу боєготовність військ.

Для кожного працівника госпіталю важливо, щоб пацієнт залишав госпіталь не тільки здоровим фізично, а й з теплотою в серці, пам’ятаючи про чуйне ставлення до нього тут. Недарма ж кажуть, що добре слово буває сильнішим за найкращі ліки.

.

Не зважаючи на складності і негаразди сьогодення колектив працює, розвивається, набуває досвіду. З оптимізмом дивиться в майбутнє та гідно підтверджує своє звання – військовий госпіталь внутрішніх військ МВС України.

Марія Холіна, фото підполковника Вадима Голуба та Віталія Грабара.

Залишити відповідь

Next Post

У Золочівському замку представили виставку літографій (відео)

16 червня у Королівському палаці Золочівського замку відбулося представлення виставки серії літографій “Львів. Відображення у камені”. Свої твори представляли художники Андрій Майовець та Уляна Турченко. Усі відвідувачі замку мають змогу милуватися картинами із зображенням  видів та архітектурних пам’яток Львова. Виставка вражає своєю витонченістю і це викликає незабутні емоції. Дивлячись на […]