НА ПЛІСНЕСЬКУ ВІДКРИТО ЧЕРГОВИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЦВИНТАР ДАВНЬОРУСЬКОГО ЧАСУ

На території Пліснеського археологічного комплексу продовжують працювати дві експедиції: Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка (кер. – к.і.н., директор ІА ЛНУ, доц. кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ – М. Филипчук) та Адміністрації історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» (кер. – заступник директора з наукової роботи А. Филипчук, заст. кер. – завідувач наукового дослідного відділу – Б. Завітій). Роботи ведуться на території курганного могильника ХІ – поч. ХІІ ст., другої внутрішньої лінії захисту слов’янського городища ІХ–Х ст., а також на теренах давньослов’янського культового центру VІІ–Х ст.


Доволі цікаві відомості вдалося почерпнути під час розкопок оборонної лінії № 2. Основна мета робіт експедиції Адміністрації історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» полягала у з’ясуванні конструкції та хронології зазначених укріплень. Підкреслимо, що до сих пір це була остання основна не вивчена внутрішня лінія захисту. Вже перші дні розкопок принесли своєрідний сюрприз… Як виявилося, поверх не функціонуючої слов’янської лінії захисту (Х ст.) у давньоруський період було закладено християнський некрополь… Сьогодні відкрито вже дев’яте християнське захоронення. Попередньо поховання продатовано ХІІ–ХІІІ ст. Захоронення, найбільш ймовірно, відносяться до цвинтаря при парафіяльній церкві, адже вони належали особинам різного віку та статі. Багато з поховань раніше були сильно поруйновані оранкою (до 1965 р. територія Пліснеська розорювалася). Уцілілі кістяки традиційно орієнтовані головою на захід; руки небіжчиків складені, як правило, на грудях, або ж на животі. Могили були зазвичай без інвентарними і часто доволі неглибокими від рівня тогочасної поверхні. Лише в одному захороненні було зафіксовано перстень з бронзового дроту, ніж, а також рештки ще одного залізного знаряддя.


Відкритий християнський цвинтар відноситься до окільної частини давньоруського міста Пліснеськ, яке двічі згадується у літописах під 1188 та 1233 рр., а також раз у шедеврі давньоукраїнської літератури – «Слові о полку Ігоревім» (1187 р.).
Відомості, отримані в результаті археологічних досліджень суттєво збагатили наші уявлення про християнські старожитності давньоруського міста. Однак, польовий сезон ще не завершився, то ж чекаємо чергових відкриттів.
Андрій Филипчук
Заступник директора з наукової роботи
Адміністрації Історико-культурного заповідника
«Давній Пліснеськ»

Залишити відповідь

Next Post

Вітання для Мельника Володі Романовича

21 липня святкує свій перший день народження найкращий в світі малюк – Мельник Володя Романович з с.Словіта Золочівського району. Мій маленький ангелику, вітаємо тебе з твоїм першим святом! Як мама хрещена синочка вітаю! Вже ВОЛОДІ 1 рік – і йому я бажаю: Щоб був наш синок молодчина в усьому, Щоб […]