Молебень біля Родинного дерева (відео)

molebenУ погожий осінній день,18 жовтня, громадська організація «Родинне дерево», яка об’єднує вихідців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння тощо, запросила всіх охочих на молебень. Причиною зібратися разом стало те, що цього року відзначаємо 5 років із дня відкриття пам’ятника, що вшановує українців, депортованих із етнічних земель сучасної Польщі.

Вже 5 років Ісус Христос – центральна фігура цього комплексу – простягає руки над Золочевом, благословляє та охороняє всіх мешканців міста.

На запрошення взяти участь у молебні відгукнулося шестеро священиків різних конфесій: о.Михайло, о.Ігор, о.Степан, о.Юрій, о.Василь, о.Віталій. Вони злагоджено та благоговійно спільно творили Молитву.

Після Слова духовного слово взяла Голова організації Світлана Миколаївна Наливайко. Вона подякувала священнослужителям, які протягом року відгукувалися на різноманітні заходи, проведені «Родинним деревом». Підкреслила, що те символічне дерево, яке розташоване позаду фігури Ісуса Христа, ніколи не скидає листочків, бо живиться минулим, Адже всі ми прв`язані до батьківської землі. Ще приходять у сни рідна хата, криниця, груша, торкаються струн пам`яті, не дають забути про свої корені.

Далі ведуча свята Леся Сидорович представила поважних гостей зі Львова. Це представники товариства «Холмщина» Квітковський Л.М., Волошинський О.О., Волошинська Г.І., Максим`як Л., Гринь І.

І залунала пісня в авторському виконанні. Чудово співали Ігор Войтович та Ігор Курач «Молитва про Україну», «Турковицька Матір Божа» та інші. Народний вокальний ансамбль «Пори року» виконав лемківську пісню «Кед ми пришла карта».

Лунало в цей день і поетичне слово. «Земля батьків, далека Лемковина», «Село моє лемківське» – ці поезії читала автор, Леся Сидорович. Ось одна з них:
Давно було це… Час летить невпинно,
Стирає села із земних твердинь.
Дітей втрачаєш, ненько-Лемковино!
Бодай думками ти до них полинь.

Як нині Крим зорить осиротіло,
Благає: «Україно, захисти!»,
Колись так Лемковини дуже тіло
Пошматували нелюди-кати.

Порвали тіло, роз`ятрили душу
І вишмарили на усі вітри…
Мовчати годі, тут сказати мушу:
Якщо ти лемко – пам’ять не зітри!

Не стань манкуртом чи космополітом,
Якому кожен кущик – рідний дім.
Ти можеш мандрувати цілим світом,
Та пропадеш без кореня у нім.

На завершення всі присутні мали змогу зав`язати кольорові стрічки на листочках із назвами своїх сіл великого родинного дерева – Дерева нашого роду, нашої пам`яті, нашого минулого і майбутнього. Бо, як було сказано в одному з віршів:
Доки ми пам`ятаєм – не допустимо смерти:
Всі ці лемківські села не посміють померти.

Член товариства «Родинне дерево», учитель української мови та літератури Тростянецької ЗОШ І-ІІ ст. Л.Сидорович (Вар`янка)

Залишити відповідь

Next Post

На золочівських передвиборчих дебатах про "перефарбованих" регіоналів (відео)

16 жовтня на передвиборчих дебатах у Золочеві бесіда була про “перефарбованих” регіоналів, які “пристосувалися” у певних політичних партіях і знову хочуть до влади. Детальніше, що розповіли учасники дебатів  про це дивіться у відео. Поділіться цим у соцмережах: